Лук'яненко Левко

Левко Григорович Лук'яненко – український політик, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху. Борець за незалежність України у XX столітті. Співзасновник та активний член Української Гельсінської Групи, голова Української Гельсінської Спілки, один із організаторів Української робітничо-селянської спілки. Засновник та перший голова Української республіканської партії. Народний депутат України I-II, IV-V скликань. Герой України (2005).

Місце народження, освіта. Народився у селі Хрипівка Городнянського району Чернігівської області. 1958 року закінчив Московський держуніверситет ім. Ломоносова.

Кар'єра. У 1944-1953 pp. служив у Радянській Армії. У 1953-му вступив до КПРС.

Після університету працював пропагандистом Радехівського райкому КПРС.

З 1959 року – працівник адвокатури Глинянського району Львівської області. Там він створив антирадянську організацію "Українська робітничо-селянська спілка", яка виступала за відокремлення України від СРСР. У 1961-му Лук'яненка виключили з партії та засудили до розстрілу "за антирадянську агітацію та пропаганду". Пізніше вирок замінили 15-річним ув'язненням.

Звільнившись у 1976 році, став одним із засновників Української Гельсінської групи. 1977-го був заарештований і засуджений до 10 років в'язниці та 5 років заслання. Звільнився у 1988-му.

1990-1992 рр. – народний депутат України I скликання від одного з округів Івано-Франківської області. У 1990-му очолив новостворену Українську республіканську партію (УРП).

1991 року брав участь у виборах президента України. Набрав 4,49% голосів виборців, що прийшли на вибори.

1992-1994 рр. - посол України у Канаді.

1994-1998 рр. - народний депутат України II скликання від одного з округів Волинської області.

Брав участь у виборах Верховної Ради 1998 (№1 блоку Національний фронт). Політсила не здолала 4-відсотковий прохідний бар'єр.

З 2000 року – голова УРП.

2002-2006 рр. – народний депутат України IV скликання від Блоку Юлії Тимошенко (№5 у виборчому списку). Член парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони.

2006-2007 рр. - народний депутат України VI скликання від БЮТ (№6 у списку). На момент виборів – безпартійний. Член комітету з питань прав людини, нацменшин та міжнаціональних відносин, голова підкомітету з питань жертв політичних репресій.

У 2006 році разом із прихильниками вийшов з УРП "Собор" і заснував нову партію – Українську республіканську партію Лук'яненка.

15 червня 2007 року склав депутатський мандат за власним бажанням.

16 квітня 2013 року ухвалив рішення піти у відставку з посади голови Української республіканської партії Лук'яненка, залишившись її почесним головою.

Регалії. Герой України (2005). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2007).

Сім'я. Одружений, дружина - Надія (1943 р.н.).

Смерть. 7 липня 2018 року стало відомо, що Левко Лук'яненко потрапив у реанімацію клінічної лікарні "Феофанія" з інсультом та запаленням легень. Того ж дня Левко Лук'яненко помер у лікарні "Феофанія" після тривалої хвороби, викликаної лейкозом, проблемами з тромбами та лейкоцитами, наслідками інсульту.

07.07.2018 р.