Луїс Інасіу Лула да Сілва

Луїс Інасіу Лула да Сілва – бразильський політик, 35-й (2003–2011) і 39-й (з 2023 року) президент Бразилії. Відомий під прізвиськом "Лула", яке є зменшеною формою його імені та було офіційно додане до документів для участі у виборах. Співзасновник і почесний голова соціалістичної Партії трудящих. 

Шість разів балотувався в президенти. Програв у 1989, 1994 та 1998 роках. Переміг на виборах 2002 року, переобраний 2006-го. Після перерви знову переміг на виборах 2022 року, здобувши 50,9% у другому турі.

Місце народження. Освіта. Народився 27 жовтня 1945 року в бідній родині у Каетесі, штат Пернамбуку, на північному сході Бразилії. У сім’ї було восьмеро дітей. Його батько покинув родину незабаром після народження Лули. У 1952 році його мати переїхала з дітьми до Сан-Паулу у пошуках кращого життя. 

Лула не здобув систематичної освіти: навчився читати у 10 років, залишив школу після четвертого класу, працював з 12 років, зокрема вуличним продавцем і полірувальником взуття. У 14 років влаштувався на фабрику, а у 18 – пройшов курси токаря. У 19 років втратив мізинець на лівій руці внаслідок нещасного випадку на виробництві – ця травма і складності з медичним обслуговуванням підштовхнули його до активнішої участі в профспілковому русі. 

Профспілкова діяльність. У 1970-х роках зробив стрімку кар’єру в робітничому русі. Обіймав провідні посади у профспілці металургів Сан-Бернарду-ду-Кампу та Діадеми. У період військової диктатури організовував масштабні страйки, зокрема у 1978–1980 роках. Його діяльність викликала серйозну реакцію влади: у 1980 році Лулу було заарештовано за організацію страйків.

Політична кар’єра. 10 лютого 1980 року став співзасновником лівої Партії трудящих, створеної під час військової диктатури. У 1982 році офіційно додав до свого імені прізвисько "Лула". У 1983 році долучився до заснування профспілкової федерації CUT. Брав участь у кампанії "Діретас жа" ("Пряме так", "Права зараз") за прямі вибори президента. У 1986 році був обраний до Федеральної палати депутатів.

Брав участь у президентських виборах 1989, 1994 і 1998 років, поступаючись у другому турі. 

Лула да Сілва вперше був обраний президентом Бразилії у жовтні 2002 року. У першому турі він набрав 46,4% голосів, а в другому – 61,3%, перемігши кандидата від правої партії. Лула став першим президентом Бразилії з робітничим походженням, який до того не мав вищої освіти.

У перші роки президентства Лула зберіг основні макроекономічні засади, запроваджені його попередником Фернанду Енріке Кардозу: незалежність Центробанку, контроль над інфляцією, фіскальну дисципліну. Його політика була спрямована на стабільність і економічне зростання. Завдяки зростанню світових цін на сировину та експорту, Бразилія в його першу каденцію пережила період економічного піднесення.

Ключовим соціальним досягненням стала програма "Bolsa Família" ("Сімейний пакет") – умовна грошова допомога малозабезпеченим родинам. Щомісячні виплати надавались за умови, що діти відвідують школу й отримують медичні щеплення. Програма охопила понад 12 млн родин і стала символом соціальної політики Лули. Його уряд також інвестував у житло, охорону здоров’я та освітні програми.

На виборах 2006 року Лула був переобраний, здобувши 48,6% у першому турі та 60,8% – у другому. Його другий термін відзначався подальшим економічним зростанням, підвищенням мінімальної зарплати, зниженням рівня бідності та активною зовнішньою політикою.

Обидва терміни супроводжувалися низкою політичних та корупційних скандалів, зокрема справою Mensalão – масштабною схемою підкупу парламентарів для голосування за законопроєкти уряду. Хоча Лула не був безпосередньо обвинувачений у цій справі, вона залишила тінь на його адміністрації.

Попри це, наприкінці другого терміну рейтинг Лули перевищував 80%. У 2010 році він підтримав свою наступницю Ділму Русеф – колишню міністерку енергетики та главу адміністрації президента. Її перемога символізувала продовження політичного курсу Лули.

У 2022 році, після більш ніж десятирічної перерви, Лула знову висунув свою кандидатуру на пост президента Бразилії. У першому турі він набрав 48,4% голосів, у другому – 50,9%, здобувши перемогу над чинним президентом Жаїром Болсонару. 1 січня 2023 року Лула втретє обійняв посаду президента у віці 77 років.

Корупційне розслідування. У межах розслідування 2014 року було встановлено, що під час його президентства діяла схема хабарництва, пов’язана з державною нафтовою компанією Petrobras. У березні 2016 року Лулу було затримано, обшукано його будинок, висунуто обвинувачення в отриманні квартири як хабаря.

У 2017 році суд засудив його до 9,5 років ув’язнення, пізніше термін було збільшено до 12 років і 1 місяця. У квітні 2018 року Лула був арештований, а у листопаді 2019 року звільнений після 580 днів ув’язнення за рішенням Верховного суду. У березні 2021 року цей самий суд скасував вироки через перевищення повноважень суду першої інстанції та визнання розслідування політично мотивованим.

Позиція щодо України. Лула засудив російське вторгнення, однак виступає проти постачання Україні зброї та санкцій проти РФ. У 2023 році заявив, що Україна могла б "поступитися Кримом" для досягнення миру, що викликало міжнародну критику. Виступає за посередництво третіх країн і дипломатичний діалог, одночасно звинувачуючи Захід у "заохоченні війни".

Особисте життя. У 1969 році одружився з Марією де Лурдеш, яка померла у 1971 році під час вагітності від гепатиту.

З другою дружиною, Марісою Летісією Рамос, мав п’ятьох дітей (троє біологічних і двоє прийомних). Вона померла у 2017 році після інсульту. 

У 2019 році, перебуваючи у в’язниці, оголосив про заручини з соціологинею Розанжелою да Сілвою (Жанжею), молодшою за нього на понад 20 років. Одружилися у травні 2022 року.

У 2011 році Лула захворів на рак гортані, але після курсу лікування у 2012 році оголосив про повне одужання.

06.05.2025 р.