Мединський Володимир

Володимир Ростиславович Мединський – російський політик, публіцист, письменник, помічник президента Російської Федерації, міністр культури Російської Федерації (2012–2020). Депутат Державної думи РФ IV і V скликань (2003–2011), член вищого керівництва партії "Единая Россия", довірена особа Володимира Путіна під час президентської кампанії 2012 року.

Автор численних публіцистичних і популярно-історичних книг, у яких просуває офіційну російську версію історії - від імперської до радянської. Його публіцистику відносять до фолк-хісторі, що межує з пропагандою. 

Перебуває під міжнародними санкціями: з 2017 року – під санкціями США, з жовтня 2022 року - під санкціями Канади за публічну підтримку та інформаційний супровід агресії проти України.

З 2022 року і станом на 2025 рік – керівник російської делегації на переговорах з Україною, що ведуться на тлі повномасштабної агресії Російської Федерації.

Місце народження. Освіта. Володимир Мединський народився 18 липня 1970 року в місті Сміла Черкаської області в Україні, в родині військовослужбовця та лікарки-терапевта. Дитинство провів у постійних переїздах між військовими гарнізонами. На початку 1980-х років його родина оселилася в Москві, де Мединський закінчив середню школу.

Спершу намагався вступити до Московського вищого загальновійськового командного училища, проте не пройшов за медичними показниками по зору. У 1987 році став студентом Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ), факультет міжнародної журналістики. Був активним членом комітету ВЛКСМ, входив до Вченої ради інституту. Ще студентом у 1989 році заснував одне з перших приватних рекламних агентств у СРСР – Асоціацію молодих журналістів "ОКО".

Під час навчання проходив практику в журналістиці: писав для районних газет, агентства ТАСС, агентства "Новости". У 1991–1992 роках проходив стажування в посольстві СРСР, а потім Росії у США. Закінчив МДІМВ з відзнакою в 1992 році.

У 1993–1997 роках навчався в аспірантурі МДІМВ за спеціальністю "Політологія". Захистив кандидатську дисертацію (1997), а згодом і докторську (2000). Також здобув звання професора кафедри міжнародної інформації та журналістики МДІМВ. Пізніше захистив ще одну докторську дисертацію - з історичних наук.

Володіє англійською та чеською мовами.

Бізнес. Після закінчення МДІМВ у 1992 році разом з однокурсниками по МДІМВ Сергієм Михайловим і Єгором Москвіним заснував рекламну компанію "Корпорація "Я". Агентство працювало з великими банками, тютюновими компаніями й фінансовими пірамідами.

Пізніше компанія стала одним зі співзасновників впливової фірми "Михайлов і партнери", 51% якої згодом викупив Михайлов. Сам Мединський поступово відійшов від бізнесу й перейшов на державну службу.

Державна служба. У 1998 році почав працювати радником директора Федеральної служби податкової поліції Росії, а в 1999 році очолив управління в Міністерстві з податків і зборів РФ. В тому ж році отримав класний чин державного радника податкової служби II рангу.

Політична кар’єра. Наприкінці 1999 року Мединський залишив державну службу та долучився до виборчого штабу блоку "Отечество – Вся Россия". У 2001 році вступив до партії "Единство и Отечество – Единая Россия", де обіймав низку посад. Керував виборчим штабом по Москві, був заступником керівника Центрального виконкому з інформаційно-аналітичної роботи, входив до президії Генеральної ради партії.

У 2003 році був обраний до Державної думи IV скликання. Працював у комітетах з інформаційної та економічної політики, з питань технічного регулювання. У 2007 році знову пройшов до Держдуми – цього разу від Липецької області (V скликання). На наступних виборах (2011) зазнав невдачі на праймеріз, але повернувся в політику як довірена особа Володимира Путіна під час президентської кампанії 2012 року.

У травні 2012 року за пропозицією прем’єр-міністра Дмитра Медведєва та за підтримки Путіна був призначений міністром культури РФ. На посаді працював до січня 2020 року. Не увійшов до нового уряду Михайла Мішустіна після критики з боку однопартійців.

З 24 січня 2020 року – помічник президента Російської Федерації.

Під час повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році очолював російську делегацію на переговорах з Україною.

Громадська діяльність. Голова Російського військово-історичного товариства.

27 лютого 2025 року був обраний головою Спілки письменників Росії.

Позиція щодо України. Мединський відомий своєю українофобською риторикою. У своїх публікаціях та виступах заперечує право України на існування як окремої держави, стверджуючи, що українці та росіяни - один народ. У 2022 році, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, очолив російську делегацію на переговорах з Україною. Він публічно підтримував агресію, заперечував воєнні злочини російської армії, зокрема в Бучі, та просував наративи про "спеціальну військову операцію" як вимушений захід для захисту російськомовного населення Донбасу.

У червні 2024 році Служба безпеки України заочно повідомила Володимиру Мединському про підозру у поширенні ідеології рашизму на тимчасово окупованих територіях України. Разом із ректором МДІМВ Анатолієм Торкуновим він є співавтором російського "підручника з історії для 11 класу", що обов’язково використовується в школах РФ та на окупованих територіях. За даними слідства, підручник містить фальсифікації щодо історії України, виправдовує війну РФ та воєнні злочини російської армії.

Санкції. З 2017 року перебуває під санкціями США. 14 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку Канади у зв’язку з участю в інформаційній війні та роллю в агресії проти України.

Письменницька діяльність. Мединський активно займається публіцистикою та авторством книг. Його перша робота - "Правовые основы коммерческой рекламы" (1998), написана у співавторстві з Кирилом Всеволожським.

Найвідомішим став цикл "Мифы про Россию", де Мединський просуває ідеї історичної винятковості Росії. Автор книг "Война. Мифы СССР. 1939–1945", "Особенности национального пиара", співавтор книги "Кризис" разом з Олександром Хінштейном. У 2012 році опублікував художній роман "Стена", присвячений подіям Смутного часу.

Його публікації, зокрема історичні трактати, часто критикують як приклади фолк-хісторі – популярного жанру, що видає ідеологізовані твердження за наукову історію.

Висловлювання. У жовтні 2012 року в інтерв’ю газеті "Русская Жизнь" (Сан-Франциско) Мединський заявив: "Після всіх катастроф XX століття, що впали на Росію, той факт, що країна збереглася і розвивається, свідчить про наявність у народу однієї зайвої хромосоми".

Ця фігура мовлення одразу ж стала предметом глузування, оскільки наявність зайвої хромосоми асоціюється з синдромом Дауна – генетичним захворюванням, що викликає відставання у розвитку.

Особисте життя. Одружений. Разом із дружиною виховує чотирьох дітей – двох синів і двох доньок.

28.05.2025 р.