Пинзеник Віктор

Віктор Михайлович Пинзеник – віцепрем'єр-міністр України (1994-1995), віцепрем'єр України (1992-1993 одночасно міністр економіки, 1995-1997), міністр фінансів (2005-2006, 2007-2009). Депутат парламенту України I-IV, VI-VIII скликань. Голова партії Реформи та порядок (1997-2010). Доктор економічних наук (1989), професор (1991) Львівського університету (з 1990 року).

Місце народження. Освіта. Народився у селі Смологовиця Іршавського району Закарпатської області. У 1975 році закінчив економічний факультет Львівського державного університету ім. Франка. У 1979-му - аспірантуру ЛДУ, у 1989-му - докторантуру Московського держуніверситету ім. Ломоносова.

Кар'єра. У 1975-1981 pp. Пинзеник – асистент, у 1981–1987 – доцент, у 1987–1989 – старший науковий працівник, з 1990 року – професор, у 1991–1992 – завідувач кафедри економіки та управління народним господарством економічного факультету Львівського держуніверситету.

З грудня 1991-го – народний депутат України I скликання, член комісії з питань економічної реформи та управління народним господарством.

З жовтня 1992-го до серпня 1993-го – міністр економіки України, віцепрем'єр з питань економіки. З вересня 1993-го – голова Українського фонду підтримки реформ.

У березні 1994 року Пинзеник вдруге стає народним депутатом України. Членство у парламенті з жовтня 1994 по серпень 1995 року поєднує з посадою першого віцепрем'єр-міністра. Потім до квітня 1997-го працює віцепрем'єром.

У жовтні 1997 року Мін'юст реєструє новостворену правоцентристську партію ліберального спрямування Реформи та порядок (ПРП). Лідером політсили обрано на той момент ексвіцепрем'єра Пинзеника.

У 1998-2002 pp. політик працює у Верховній Раді III скликання. Керує фракцією ПРП – Реформи-центр, входить до складу комітету ВР з питань фінансів та банківської діяльності.

У 2002-му обраний до Верховної Ради IV скликання за списком блоку Віктора Ющенка Наша Україна (№5 у списку), був одним з ініціаторів створення цього політичного об'єднання. Працював у складі парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності, обіймав посаду першого заступника голови фракції Наша Україна. Під час Помаранчевої революції активно підтримував опозиційного кандидата у президенти.

З грудня 2005-го по серпень 2006-го Пинзеник обіймає посаду міністра фінансів у двох урядах - Юлії Тимошенко, а потім Юрія Єханурова.

На парламентські вибори-2006 ПРП йде у блоці з Громадянською партією ПОРА (№1 у списку – Віталій Кличко). Політсила не зуміла подолати 3-відсотковий прохідний поріг. Після поразки на виборах та відходу з уряду Пинзеник понад рік працює у позапарламентській опозиції.

На позачергових парламентських виборах-2007 ПРП вливається до лав Блоку Юлії Тимошенко. За квотою партії депутатські мандати отримують кілька найавторитетніших представників партії. Серед них (вп'яте) - Пинзеник.

18 грудня 2007-го призначений міністром фінансів у другому уряді Тимошенко.

17 лютого 2009 року Верховна Рада задовольнила подану Пинзеником заяву про відставку з посади голови фінансового відомства.

З січня 2011 р. – заступник голови наглядової ради АТ УкрСиббанк.

З грудня 2012 р. по листопад 2014 р. - народний депутат України VII скликання від партії УДАР (№7 у списку). Заступник голови фракції УДАР у парламенті. Член Комітету ВР з питань економічної політики. Безпартійний.

На момент обрання вважався головним радником директора ТОВ "Торгова мережа Барвінок".

З жовтня 2014 по серпень 2019 - народний депутат України VIII скликання від партії Блок Петра Порошенка (за №17). Член парламентського комітету з питань бюджету.

З серпня 2019 по 2023 р. - представник держави у складі наглядової ради ПАТ "Магістральні газопроводи України".

Регалії. Почесний доктор Національного університету Києво-Могилянської академії, Тернопільської академії народного господарства. Заслужений економіст України. Доктор економічних наук.

Наукова діяльність. Автор кількох сотень статей. Написав книги "Матеріальне стимулювання підвищення рівня якості роботи" (1985), "Ціни та якість продукції виробничо-технічного призначення" (1988), "Абетка повного госпрозрахунку" (1991), "Коні не винні, або Реформи або їхня імітація" (1998), 1999).

Сім'я. Одружений. Дружина Марія – економіст. У політика є дві доньки - Ольга (1981 р.н.) та Юлія (1989 р.н.), два сини - Володимир (1993 р.н.) та Віталій (2007 р.н.).

14.04.2025 р.