Рабінович Вадим

Вадим Зіновійович Рабінович – українсько-ізраїльський бізнесмен, телеведучий, президент Всеукраїнського єврейського конгресу. Екслідер партії Опозиційна платформа-За життя. Ексспівголова фракції Опозиційна платформа – За життя у Верховній Раді IX скликання.

Місце народження. Освіта. Народився 4 серпня 1953 року в Харкові, у родині військового. Після звільнення з армії батько працював інженером на заводі, а потім став заступником директора заводу з техніки безпеки. Мама була дільничним лікарем.

1970 року вступив до Харківського автодорожнього інституту. Був відрахований із четвертого курсу.

У 1973-1975 роках проходив строкову службу у ППО недалеко від Харкова.

Професійна діяльність. З 1975 року працював на посаді майстра ремонтно-будівельного управління Харківського міськвиконкому.

З початку 1983 сидів у в'язниці 9 років за крадіжку в особливо великих розмірах. Під час слідства симулював душевнохворого та неодноразово піддавався судово-медичному огляду.

У 1995 році разом з Олександром Роднянським та Борисом Фуксманом заснував телеканал 1+1.

У 1994 році створив компанію Media International Group і з 1997 по 2009 рік обіймав посаду президента Видавничого дому CN-Столичні Новини.

2008 року придбав телеканал News One.

З 2013 року керує діяльністю медіагрупи News Network.

З 1997 року президент ВГО – Всеукраїнський єврейський конгрес.

З 2001 року голова Форуму християн та євреїв Крок до єдності.

З 2007 по 2013 рік – президент футбольного клубу Арсенал Київ.

З 2011 року є співголовою Європейського Єврейського Парламенту.

Політична кар'єра. У 2014 році балотувався на пост президента України. 25 березня 2014 року подав до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації в кандидати в президенти України як самовисуванець. Отримані на виборах результати: за кандидата Вадима Рабіновича віддали свої голоси 2,25% (406 301).

Лідер політичної партії Всеукраїнське об’єднання ЦЕНТР.

На дострокових парламентських виборах 2014 року обраний до Верховної Ради України за №4 за списком партії Опозиційний блок. Секретар та голова підкомітету з питань прав людини комітету ВР з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.

У серпні 2015 року ухвалив рішення балотуватися на посаду міського голови Одеси, проте так і не зареєструвався кандидатом.

13 травня 2016 року заявив про вихід з Опозиційного блоку.

У липні 2016 року разом із Євгеном Мураєвим презентував партію За життя, створену на базі партії Центр.

9 листопада 2018 року Юрій Бойко та лідер партії За життя Вадим Рабинович підписали угоду про створення Опозиційної платформи – За життя.

27 травня 2019 року члени політичної партії Опозиційна платформа – За життя одноголосно обрали співголовами партії народних депутатів Вадима Рабіновича та Юрія Бойка.

На парламентських виборах 2019 року обраний народним депутатом Верховної Ради IX скликання від партії Опозиційна платформа – За життя, №2 у списку. 29 серпня 2019 року обраний співголовою фракції Опозиційна платформа – За життя у Верховній Раді IX скликання.

14 квітня 2022 року Верховна Рада призупинила діяльність фракції Опозиційної платформи – за життя. Припинення діяльності продиктоване рішенням РНБО від 20 березня про заборону діяльності деяких політичних партій, включаючи ОПЗЖ, на період дії воєнного стану. 12 травня 2022 року про розпуск фракції ОПЗЖ оголосили у парламенті.

18 липня 2022 року президент Володимир Зеленський позбавив Вадима Рабіновича українського громадянства.

3 листопада 2022 року Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата Вадима Рабіновича.

26 липня 2023 року Державне бюро розслідувань повідомило Вадима Рабіновича про підозру в держзраді. Він підозрюється у поширенні серед країн Євросоюзу антиукраїнської пропагандистської інформації.

Сім'я. Дружина Ірина Ігорівна з якою Вадим Рабінович виховує трьох дітей: сина Олега (нар. 1973), дочку Катерину (нар. 1994) та ще одного сина Якова (нар. 2008).

11.06.2024 р.