Бойко Юрій

Юрій Анатолійович Бойко – народний депутат України, з 21 квітня 2022 р. – голова депутатської групи Платформа за життя та мир у Верховній Раді, створеній з колишніх членів забороненої проросійської партії Опозиційна платформа – за життя.

Колишній співголова партії та фракції ОПЗЖ у ВРУ разом із Вадимом Рабіновичем. Народний депутат України VI, VIII та IX скликань. Віцепрем'єр-міністр України (2012-2014) в уряді Миколи Азарова. Міністр енергетики та вугільної промисловості України у другому уряді Віктора Януковича 2006-2007 рр., та з 9 грудня 2010 року (з 11 березня 2010 року і до реорганізації міністерства - міністр палива та енергетики України) до 24 грудня 2012 року.

Колишній член проросійської Партії регіонів та Опозиційного блоку. Кандидат у президенти України у 2014 та 2019 роках.

Місто народження. Освіта. Уродженець Горлівки (Донецька область). Має дві вищі освіти. У 1981 році закінчив Московський хіміко-технологічний інститут ім.Менделєєва (інженер, хімік-технолог), а у 2001 році - Східноукраїнський університет (інженер-економіст).

Кар'єра. З 1981 по 1999 рр. пройшов шлях від майстра виробничої дільниці до гендиректора хімзаводу Зоря у Рубіжному.

З 1999 по 2001 р. був гендиректором АТ Лисичанськнафтооргсинтез (Лисичанський НПЗ).

З серпня 2001-го до лютого 2002-го - головою правління АТ Укртатнафта (Кременчуцький НПЗ).

31 січня 2002 року призначений головою правління НАК Нафтогаз України. З липня 2003-го по березень 2005 року обіймав посаду першого заступника міністра палива та енергетики – голови правління Нафтогазу України (Сергія Єрмілова – у 2003-2004 рр., Сергія Тулуба – у 2004-2005 рр.).

Бойко був головою Республіканської партії України (РПУ). У 2006-му балотувався до парламенту V скликання за списком Опозиційного блоку НЕ ТАК!, створеного на базі СДПУ(о) (лідером був Віктор Медведчук, ексглава Адміністрації президента Леоніда Кучми). Блок не набрав достатньої кількості голосів виборців. 4 серпня 2006 року Бойко призначили міністром палива та енергетики України в уряді Віктора Януковича.

На дострокових парламентських виборах-2007 опинився у прохідній частині списку Партії регіонів. Для цього довелося відмовитись від повноважень голови РПУ та здати партквиток.

Після формування коаліції у складі Блоку Юлії Тимошенко та блоку Наша Україна – Народна самооборона залишив пост міністра. Його змінив Юрій Продан, який отримав портфель за квотою БЮТ.

З березня 2010 року – міністр палива та енергетики України в уряді Миколи Азарова. 9 грудня Мінпаливенерго та Мінвуглепром були реорганізовані, і Бойко очолив Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

24 грудня 2012 р. указом президента Віктора Януковича призначений віцепрем'єр-міністром України.

27 лютого 2014 р. Верховна Рада України звільнила Бойка з посади віцепрем'єр-міністра.

Восени 2014 року на дострокових парламентських виборах Бойко пройшов першим номером за списком партії Опозиційний блок. У Раді очолив фракцію Опозиційного блоку.

27 травня 2016 р. на з'їзді Опозиційного блоку Юрія Бойка та Бориса Колеснікова було обрано співголовами партії.

9 листопада 2018 року Бойко та лідер партії За життя Вадим Рабинович підписали угоду про створення Опозиційної платформи – за життя.

20 листопада 2018 року депутатів Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна виключили з фракції Опозиційного блоку у Верховній Раді.

27 травня 2019 року члени політичної партії Опозиційна платформа – за життя одноголосно обрали співголовами партії народних депутатів Вадима Рабіновича та Юрія Бойка.

На позачергових парламентських виборах 2019 року партія Опозиційна платформа – за життя отримала у Верховній Раді України IX скликання 37 депутатських місць за партійними списками. Партія набрала 13,05% голосів виборців. 29 серпня 2019 року Юрія Бойка обрано співголовою фракції Опозиційна платформа – за життя.

14 квітня 2022 року Верховна Рада призупинила діяльність фракції Опозиційної платформи – за життя. Припинення діяльності продиктоване рішенням РНБО від 20 березня про заборону діяльності деяких політичних партій, включаючи ОПЗЖ, на період дії воєнного стану. 12 травня 2022 року про розпуск фракції ОПЗЖ оголосили у парламенті.

З 21 квітня 2022 року – голова депутатської групи Платформа за життя та мир (ПЗЖМ) у Верховній Раді України IX скликання, створеної з колишніх членів ОПЗЖ.

Звання, нагороди. У серпні 2004 року "за повне врегулювання заборгованості України за газ перед Російською Федерацією" Бойко був відзначений званням Герой України та орденом "Держава". Також за повне погашення української заборгованості за газ нагороджений орденом Туркменістану.

Сім'я. Одружений, виховує шістьох дітей.

09.10.2024 р.