Штайнмаєр Франк-Вальтер

Франк-Вальтер Штайнмаєр – федеральний президент Німеччини з 19 березня 2017 року.

У минулому – міністр закордонних справ Німеччини (2005-2009 та 2013-2017), віцеканцлер Німеччини (2007-2009), член Соціал-демократичної партії Німеччини з 1975 року.

Місце народження. Освіта. Франк-Вальтер Штайнмаєр народився у Детмольді у робітничій родині. У 1974 році після закінчення гімназії він був призваний на військову службу до бундесверу. У 1976 році вступив до університету імені Юстуса Лібіха в Гіссені, де до 1982 року вивчав юридичні, а потім політичні науки. У 1986 році Франк-Вальтер Штайнмаєр захистив докторську дисертацію на тему "Правовий стан безпритульних".

Кар'єра. У 1975 році він вступив до Соціал-демократичної партії Німеччини.

1986-1991 рр. Франк-Вальтер Штайнмаєр працював науковим співробітником на факультеті суспільного права та політології в Гіссенському університеті.

У 1991 році був юрисконсультом з інформаційного права та політики щодо ЗМІ у держканцелярії Нижньої Саксонії.

1993-1994 рр. керував особистим бюро прем'єр-міністра Нижньої Саксонії Герхарда Шрьодера.

1994-1996 рр. очолював відділ політичних директив, міжвідомчої координації та планування, а з 1996 до 1998 року був статс-секретарем держканцелярії Нижньої Саксонії.

З листопада 1998 до липня 1999 року Франк-Вальтер Штайнмаєр був статс-секретарем федерального уряду, уповноваженим з координації діяльності спецслужб, і з липня 1999 року до листопада 2005 року - керівником відомства федерального канцлера.

У 2005 році – міністр закордонних справ Німеччини у коаліційному уряді ХДС/ХСС-СДПН.

З 2007 року - віцеканцлер Німеччини, Франк-Вальтер Штайнмаєр замінив на цій посаді Франца Мюнтеферінга.

У першій половині 2007 року Франк-Вальтер Штайнмаєр обіймав посаду голови Ради Євросоюзу.

З жовтня 2007 року Штайнмаєр також обіймає посаду заступника голови СДПН. До свого призначення одним із віцеголов Соціал-демократичної партії у жовтні 2007 року Штайнмаєр ніколи не обіймав посад у СДПН. 7 вересня 2008 року, після відставки голови СДПН Курта Бека, до надзвичайного з'їзду Франк-Вальтер Штайнмаєр очолив партію.

У 2008 році Штайнмаєром був запропонований триетапний план врегулювання грузино-абхазького конфлікту, який передбачав повернення біженців, відновлення Абхазії на гроші Грузії та в майбутньому – визначення політичного статусу Абхазії, проте обидві сторони цей документ відкинули. У серпні 2008 року конфлікт Грузії з Абхазією та Південною Осетією переріс у повномасштабні бойові дії. Франк-Вальтер Штайнмаєр брав участь у мирному врегулюванні конфлікту, вів переговори між Грузією та Росією та закликав до негайного припинення вогню та початку діалогу. Штайнмаєр підтримав французьку ініціативу мирного плану і заявив, що до припинення вогню шукати винуватця конфлікту безглуздо. Потім він неодноразово заявляв, що Росія не виконує домовленостей щодо виведення військ із грузинської території.

8 вересня 2008 року Франк-Вальтер Штайнмаєр був висунутий як кандидат від СДПН на посаду федерального канцлера Німеччини у 2009 році. При цьому сам Штайнмаєр спростовував ці припущення, заявляючи, що підтримає кандидатуру голови СДПН Курта Бека. Однак, 7 вересня 2008 року на з'їзді СДПН Бек був відправлений у відставку, а Штайнмаєра було призначено тимчасовим головою партії та висунуто в кандидати на посаду канцлера Німеччини, вибори якого було призначено на вересень 2009 року.

27 вересня 2009 року відбулися вибори до бундестагу, внаслідок яких СДПН зазнала нищівної поразки, отримавши лише 23% голосів виборців. У зв'язку з цим, замість "великої коаліції" за участю ХДС та СДПН було сформовано коаліцію ХДС із ВДП, а СДПН вийшла з уряду. Поразка партії на виборах позначилася і на керівництві СДПН: через тиждень, на спеціальному засіданні пленуму партії було висунуто нові кандидатури на керівні пости. Кандидатуру члена керівництва СДПН Андреа Налеса було висунуто на посаду генерального секретаря та затверджено на загальних зборах партії, які відбулися в Дрездені 13 листопада 2009 року. У зв'язку з цим Франк-Вальтер Штайнмаєр залишив посаду генерального секретаря партії. Незабаром після цього він став лідером парламентської фракції СДПН у бундестазі.

З 17 грудня 2013 р. по 27 січня 2017 р. – міністр закордонних справ Німеччини.

12 лютого 2017 року виграв президентські вибори та став обраним Федеральним президентом ФРН. Вступив на посаду Федерального президента 19 березня 2017 року.

Регалії. Кавалер Великого хреста ордену "За заслуги перед Італійською Республікою" (2006).

Сім'я. Франк-Вальтер Штайнмаєр одружений, його дружина - суддя з адміністративних справ Ельке Бюденбендер. Пара має дочку 1994 року народження.

У 2010 році Ельке Бюденбендер пережила операцію з пересадки нирки, донором якої став її чоловік. У зв'язку з цим Штайнмаєр був змушений тимчасово піти з політичної арени. У жовтні 2010 року він повернувся до активної політичної діяльності.

26.09.2023 р.