Віткофф Стівен

Стівен Чарлз Віткофф – американський мільярдер, інвестор і забудовник, адвокат, спеціальний посланник США на Близькому Сході. Фактичний особистий посол Дональда Трампа до президента Росії Володимира Путіна. Засновник і голова Witkoff Group.

У роки першого президентства Дональда Трампа був членом галузевих груп Industry Groups Great American Economic Revival, які були створені для боротьби з економічними наслідками пандемії COVID-19 у США. У листопаді 2024 року тодішній обраний президент Дональд Трамп оголосив, що призначить Віткоффа спеціальним посланником США на Близькому Сході, і до вступу на посаду він відіграв ключову роль у переговорах щодо припинення вогню та обміну заручниками між Ізраїлем і Хамасом у січні 2025 року.

Біографія Стівена Віткоффа

Місце народження. Освіта. Народився у єврейській родині Мартіна Елвіна Віткоффа та Лоїз Віткофф у Бронксі. Його дід та бабуся за батьківською лінією народилися в Російській імперії. Батько займався виробництвом жіночих пальт у Нью-Йорку. Стів Віткофф зростав у Болдвін-Гарборі, Нью-Йорк, і в Олд-Вестбері, Нью-Йорк на Лонг-Айленді.

У 1980 році здобув ступінь бакалавра в Університеті Гофстра. 1983 року здобув ступінь доктора права в Школі права Гофстра.

Кар’єра. Після закінчення 1983 року юридичного факультету працював у нью-йоркській юридичній фірмі Dreyer & Traub, де одним із його клієнтів був Дональд Трамп. Вони потоваришували у процесі роботи разом над бізнес-угодою.

До 1986 року займався юриспруденцією у сфері нерухомості у юридичній фірмі Rosenman & Colin у Нью-Йорку.

У 1985 році перейшов від юридичної практики до володіння та управління нерухомістю. Співзаснував з колегою, юристом з нерухомості з Dreyer & Traub Ларрі Глюком компанію Stellar Management. Вони придбали недорогі житлові будинки у Вашингтон-Гайтс, Мангеттен та північно-західному Бронксі, у якийсь момент їм належало 85 будівель із понад 3000 квартир. У 1995 році Віткофф розширив свою діяльність у Нижньому Мангеттені, купивши кілька недорогих офісних будівель. 1996 року отримав фінансування від Credit Suisse First Boston для придбання 33 Ліберті-стріт, 27-поверхової вежі. Наступного року здав 13 верхніх поверхів будівлі в оренду Федеральному резервному банку Нью-Йорка на 25 років. У Віткоффа склалися тісні стосунки з Credit Suisse First Boston, і він придбав додаткові об'єкти, як правило, використовуючи дуже мало власних грошей, зокрема хмарочос Дейлі-Ньюз-білдінг у районі Іст-Мідтаун на Мангеттені.

У 1997 році Віткофф залишив Stellar Management, заснував і став головою та генеральним директором приватної компанії Witkoff Group зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, і розширив свою діяльність на житлове будівництво та реконструкцію.

У 1998 році разом із діловим партнером Рубіном Шроном придбав Вулворт-білдінг у Трайбеку за $138 млн, і розширив свій портфель, купивши нерухомість у Чикаго, Далласі та Філадельфії. Станом на жовтень 1998 року Witkoff Group керувала 11 млн квадратних футів комерційної та роздрібної нерухомості, а також володіла часткою власності в 7500 квартирах і низці угод із будівництва землі та готелів. У 1998 році заплановане IPO його компанії на $2 млрд було скасовано через крах ринку нерухомості. Віткофф і Глюк розірвали своє партнерство: Глюк отримав житлову нерухомість, а Віткофф - офісні будівлі.

У 2013 році разом із Гаррі Маклоу придбав готель "Park Lane" на Манхеттені за $660 млн. У тому ж році разом з Fisher Brothers також придбав земельну ділянку в Трайбеку на Манхеттені за $223 млн, на якій збудували житлову вежу заввишки 792 фути.

Станом на 2014 рік володів 30 об'єктами нерухомості у США та Лондоні. Станом на 2019 рік Witkoff Group володіла майже 50 об'єктами нерухомості у США та за кордоном.

Witkoff Group придбала проєкт будівництва курорту і казино за $600 млн. Заклад планували відкрити 2020 року під назвою The Drew, на честь покійного сина Віткоффа Ендрю. Однак будівництво зупинилося в березні 2020 року через пандемію COVID-19 у Неваді. У лютому 2021 року Koch Real Estate Investments придбала нерухомість. Готель відкрився в грудні 2023 року, його будівництво обійшлося в $3,7 млрд, що зробило його другим найдорожчим курортом у Лас-Вегасі.

Державна служба. У квітні 2020 року під час першого президентства Дональда Трампа був членом Great American Economic Revival Industry Group, які створив Трамп для боротьби з економічним впливом пандемії COVID-19 у США.

9 листопада 2024 року обраний співголовою Президентського комітету з інавгурації другого президентства Трампа разом із колишнім сенатором США Келлі Леффлером.

12 листопада 2024 року новообраний президент Дональд Трамп призначив його спеціальним посланником на Близькому Сході.

У січні 2025 року зіграв ключову роль у переговорах щодо припинення вогню та обміну заручниками між Ізраїлем і ХАМАС разом із Бреттом Макгерком, провідним перемовником президента Джо Байдена, який запросив Віткоффа долучитися до переговорів, а також із прем'єр-міністром Катару шейхом Мохаммедом. Його відвертий, прямий та агресивний стиль переговорів сприяв укладенню шеститижневої угоди про припинення вогню, під час якої мав відбутися обмін 33 заручників, утримуваних Хамасом після нападу на Ізраїль 7 жовтня, на приблизно 1000 палестинських в'язнів, деякі з яких відбували довічне ув'язнення за вбивство, а також кроків до подальших обмінів і припинення тривалої 15-місячної війни. Підхід Віткоффа відрізнявся від традиційних дипломатичних методів, оскільки він, разом з Макгерком по гучномовному зв'язку з Катару, чинив тиск на прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, щоб той завершив угоду, наголошуючи, що Трамп хоче, щоб угода була укладена.

11 лютого 2025 року президент Трамп відправив Віткоффа до Москви, де той зустрівся з президентом Володимиром Путіним. Обговорював обмін полоненими, зокрема, звільнення громадянина США Марка Фогеля з російської в'язниці в обмін на громадянина Росії Александра Винника. До березня 2025 року Віткофф став основним каналом зв'язку між адміністрацією Трампа і російським президентом.

Стівен Віткофф про Україну

Погляди. У різних інтервʼю Віткофф поширював тези російської пропаганди і піддавав сумніву територіальну цілісність України. Зокрема він заявив про окуповані РФ регіони, що "вони російськомовні, були референдуми, де переважна більшість людей показали, що вони хочуть бути під владою Росії". Також він виправдовував російське вторгнення і російського диктатора.

Особисте життя Стівена Віткоффа

Сім’я. 1987 року одружився з Лорен Джилл Раппопорт, яка тоді була юристом манхеттенської юридичної фірми Botein, Hays & Sklar. У пари народилося троє синів. У 2011 році їхній 22-річний син Ендрю помер від передозування оксиконтину в нині закритому будинку тверезості Sunset Plaza Drive у Каліфорнії. Син Зак є співзасновником World Liberty Financial, криптовалютної компанії. Син Олександр є співгенеральним директором Witkoff Group.

02.04.2025 р.