Онопенко Василь

Онопенко Василь Васильович – суддя, голова Верховного Суду України (2006-2011), міністр юстиції України (1991-1995), кандидат наук (1994), заслужений юрист України (2005).

Місце народження. Освіта. Народився у селі Великі Крушлинці Вінницької області у селянській родині. У 1969 році закінчив Львівський електротехнікум зв'язку, у 1975-му - Харківський юридичний інститут за спеціальністю правознавство. Кандидат юридичних наук (1994).

Кар'єра. 1969-1971 рр. - служба в армії.

1975-й – стажист Вінницького та Літинського районних народних судів.

1976-й – народний суддя, голова Літинського районного народного суду Вінницької області.

1981-1985 рр. – заступник голови Чернівецького обласного суду.

1985-1991 рр. – суддя цивільної колегії Верховного суду УРСР.

1991-й – заступник міністра юстиції України з питань законодавства. З листопада 1991 по серпень 1995 року - міністр юстиції у п'яти Кабмінах поспіль (у тому числі в урядах Леоніда Кучми, Юхима Звягільського, Євгена Марчука).

1998-2002 рр. - народний депутат України III скликання від СДПУ(о). Член фракції СДПУ(о) з травня до червня 1998-го, потім член групи Незалежні, член фракції Батьківщина Юлії Тимошенко. Голова підкомітету з питань законотворчості, систематизації законодавства України та погодження його з міжнародним правом комітету ВР з питань правової реформи.

2002-2006 рр. – депутат Верховної Ради IV скликання від Блоку Юлії Тимошенко, голова комітету ВР з питань правової політики.

З жовтня 2002-го – 2016 – суддя Верховного суду України.

З травня до жовтня 2006 року – народний депутат України V скликання від БЮТ, член комітету ВР з питань правосуддя.

З вересня 2006 по 2011 – голова Верховного суду України.

У 1994-1995 pp. Онопенко очолював Партію прав людини. У 1996-1998 роках був головою Соціал-демократичної партії України.

У 1998-му, після розколу СДПУ на СДПУ(о), головою якої став Віктор Медведчук, та УСДП (Українську соціал-демократичну партію) очолив останню.

З 2006 року – член Вищої ради юстиції за посадою. Член Ради з питань реформування судової системи України (з 2004 року). Член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (з 2005-го).

У 2006 році, після призначення Онопенка головою Верховного суду, головою УСДП став його зять Євген Корнійчук – на той момент керівник юридичної компанії Магістр та Партнери, нардеп-бютівець, а згодом – перший заступник міністра юстиції Миколи Оніщука (до березня 2010 року).

Восени 2011 року залишив посаду голови ВСУ у зв'язку із закінченням терміну повноважень.

Нині - старший партнер у юридичній фірмі "Онопенко та Партнери".

Наукова діяльність. Автор понад 70 наукових праць, книги "Знаю як" (1998).

Регалії. Заслужений юрист України (2005).

Сім'я. Дружина Лариса Георгіївна (педагог), дочки Ірина та Лада. Брат - Петер Онопенко, з лютого 2008 по січень 2011 рр. обіймав посаду заступника голови Держмитслужби України.

04.03.2024 р.