Онопенко Василь

Василь Васильович Онопенко – суддя, голова Верховного Суду України (2006-2011), міністр юстиції України (1991-1995), кандидат наук (1994), заслужений юрист України (2005).

Місце народження. Освіта. Народився у селі Великі Крушлинці Вінницької області у селянській родині. У 1969 році закінчив Львівський електротехнікум зв'язку, у 1975-му - Харківський юридичний інститут за спеціальністю правознавство. Кандидат юридичних наук (1994).

Кар'єра. 1969-1971 рр. - служба в армії.

1975-й – стажист Вінницького та Літинського районних народних судів.

1976-й – народний суддя, голова Літинського районного народного суду Вінницької області.

1981-1985 рр. – заступник голови Чернівецького обласного суду.

1985-1991 рр. – суддя цивільної колегії Верховного суду УРСР.

1991-й – заступник міністра юстиції України з питань законодавства. З листопада 1991 по серпень 1995 року - міністр юстиції у п'яти Кабмінах поспіль (у тому числі в урядах Леоніда Кучми, Юхима Звягільського, Євгена Марчука).

1998-2002 рр. - народний депутат України III скликання від СДПУ(о). Член фракції СДПУ(о) з травня до червня 1998-го, потім член групи Незалежні, член фракції Батьківщина Юлії Тимошенко. Голова підкомітету з питань законотворчості, систематизації законодавства України та погодження його з міжнародним правом комітету ВР з питань правової реформи.

2002-2006 рр. – депутат Верховної Ради IV скликання від Блоку Юлії Тимошенко, голова комітету ВР з питань правової політики.

З жовтня 2002-го – 2016 – суддя Верховного суду України.

З травня до жовтня 2006 року – народний депутат України V скликання від БЮТ, член комітету ВР з питань правосуддя.

З вересня 2006 по 2011 – голова Верховного суду України.

У 1994-1995 pp. Онопенко очолював Партію прав людини. У 1996-1998 роках був головою Соціал-демократичної партії України.

У 1998-му, після розколу СДПУ на СДПУ(о), головою якої став Віктор Медведчук, та УСДП (Українську соціал-демократичну партію) очолив останню.

З 2006 року – член Вищої ради юстиції за посадою. Член Ради з питань реформування судової системи України (з 2004 року). Член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (з 2005-го).

У 2006 році, після призначення Онопенка головою Верховного суду, головою УСДП став його зять Євген Корнійчук – на той момент керівник юридичної компанії Магістр та Партнери, нардеп-бютівець, а згодом – перший заступник міністра юстиції Миколи Оніщука (до березня 2010 року).

Восени 2011 року залишив посаду голови ВСУ у зв'язку із закінченням терміну повноважень.

Нині - старший партнер у юридичній фірмі "Онопенко та Партнери".

Наукова діяльність. Автор понад 70 наукових праць, книги "Знаю як" (1998).

Регалії та нагороди. Заслужений юрист України (2005). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (23 червня 2009 року).

Сім'я. Дружина Лариса Георгіївна (педагог), дочки Ірина та Лада. Брат - Петро Онопенко, з лютого 2008 по січень 2011 рр. обіймав посаду заступника голови Держмитслужби України.

09.04.2025 р.