Жадан Сергій

Сергій Вікторович Жадан – український письменник, поет, есеїст, перекладач, громадський діяч та музикант. Фронтмен гуртів "Жадан і Собаки" та "Лінія Маннергейма".  Автор романів "Депеш Мод", "Ворошиловград", "Месопотамія", "Інтернат", поетичних збірок "Цитатник", "Ефіопія", "Життя Марії", "Тамплієри", "Антена", "Список кораблів" та інших.

З 2024 року – військовослужбовець бригади "Хартія" Національної гвардії України.

Сергій Жадан: біографія 

Місце народження. Освіта. Народився 23 серпня 1974 року у Старобільську Луганської області.

У 1996 році закінчив Харківський педагогічний університет ім. Г. Сковороди, факультет українсько-німецької філології. 1996–1999 рр. навчався в аспірантурі того ж університету. 2000 року захистив кандидатську дисертацію "Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка", присвячену українському футуризму.

Письменницька і перекладацька творчість. З 2000 року – викладач кафедри української та світової літератури університету, завершив викладацьку діяльність у 2004 році. З 1995 року – письменник. 

Жадан пише романи, поезії та есеї, головною темою яких є пострадянська дійсність в Україні. Його стиль вирізняється активним використанням розмовної та нецензурної лексики. Автор романів "Депеш Мод", "Ворошиловград", "Месопотамія", "Інтернат", поетичних збірок "Цитатник", "Ефіопія", "Життя Марії", "Тамплієри", "Антена", "Список кораблів", "Арабески" та інших.

Перекладає поезію з німецької (зокрема Пауля Целана), англійської (зокрема Чарльза Буковскі), білоруської (зокрема Андрія Хадановича) та російської (зокрема Кирила Медведєва і Данила Давидова). Його власні твори перекладені німецькою, англійською, польською, сербською, хорватською, литовською, білоруською, російською, чеською та вірменською мовами.

У березні 2008 року роман Жадана "Anarchy in the UKR" у російському перекладі увійшов до довгого списку премії "Національний бестселер". Того ж року книгу включили до шорт-листа конкурсу "Книга року" на Московській книжковій виставці-ярмарку, де вона отримала почесну грамоту.

2010 року роман "Ворошиловград" був визнаний книжкою року за версією "Бі-Бі-Сі".

У 2014 році в рамках фестивалю відеопоезії CYCLOP брав участь у проєкті "роздІловІ".

З 2016 по 2019 рр. був членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

18 грудня 2019 року американський ПЕН-клуб оголосив довгі списки 2020 PEN America Literary Awards. Книга вибраних віршів Сергія Жадана "Те, чим ми живемо, те, заради чого вмираємо" (англ. What We Live For, What We Die For) у перекладі театрального режисера Вірляни Ткач та американської поетеси Ванди Фіпс увійшла до номінації "Перекладена поезія".

У 2023 році один із його віршів зачитав англійською відомий ірландський актор Джек Ґлісон, відомий за серіалом "Гра престолів". Вірш уперше був опублікований у The New York Times.

Книга Сергія Жадана "Арабески" стала переможницею Всеукраїнського рейтингу "Книжка року 2024" в номінації "Красне письменство" та увійшла до списку найкращих українських книг того ж року в категорії "Українська проза" за версією Українського ПЕН.

Живе і працює у Харкові. Регулярно виступає зі своїми творами в різних містах України та Західної Європи, часто супроводжуючи презентації музичними виступами українських колективів, зокрема ска-панк-групи "Жадан і Собаки".

Громадська діяльність. У 1990-х був одним з організаторів харківського неофутуристського літературного угруповання "Червона Фіра". Член Українського ПЕН.

Під час Помаранчевої революції Жадан виконував обов’язки коменданта наметового містечка в Харкові. Активно долучався до харківського Євромайдану та зазнав поранень під час захисту будівлі Харківської облдержадміністрації від штурму проросійськи налаштованих протестувальників.

Займається культурними та волонтерськими ініціативами. У 2017 році заснував Благодійний фонд Сергія Жадана, який підтримує освітні та культурні проєкти, зокрема програму "Схід читає" для бібліотек Донеччини та Луганщини.

З початком повномасштабного вторгнення Росії до України активно допомагав Збройним силам України, проводив благодійні концерти, підтримував підрозділ "Хартія". У 2024 році мобілізувався до бригади "Хартія" НГУ, де, зокрема, започаткував "Радіо Хартія". У 2025 році брав участь у благодійному "Хартія Тур" та провів низку літературних подій на підтримку бригади.

Основні твори Сергія Жадана. Поетичні збірки

• 1995 – "Цитатник"
• 1995 – "Генерал Юда"
• 1998 – "Пепсі"
• 2000 – "Вибрані поезії.1992–2000"
• 2000 – "Балади про війну і відбудову"
• 2003 – "Історія культури початку століття"
• 2005 – "Цитатник" (оновлене видання)
• 2007 – "Марадона"
• 2009 – "Ефіопія"
• 2009 – "Лілі Марлен" (з фото І. Нещерета)
• 2012 – "Вогнепальні й ножові"
• 2014 – "Динамо Харків"
• 2015 – "Життя Марії"
• 2016 – "Тамплієри"
• 2018 – "Премія “Поет року”"
• 2018 – "Антена"
• 2019 – "Список кораблів"
• 2021 – "Псалом авіації"
• 2023 – "Скрипниківка"

Проза

• 2003 – "Біґ Мак" (збірка оповідань)
• 2004 – "Депеш Мод"
• 2005 – "Anarchy in the UKR"
• 2006 – "Гімн демократичної молоді"
• 2007 – "Біґ Мак 2" (збірка оповідань і поезії)
• 2010 – "Ворошиловград"
• 2014 – "Месопотамія"
• 2017 – "Інтернат"

Нагороди. Сергій Жадан має низку українських і міжнародних літературних відзнак за окремі твори, зокрема: Премія Василя Стуса (2017). Премія миру німецьких книгарів (Friedenspreis des Deutschen Buchhandels, 2022). Відзнака "Митець року" від Hromadske (2024).

Особисте життя. Був одружений двічі. Від першого шлюбу зі Світланою Олешко (прожили у шлюбі з 1995 по 2007; Олешко померла 2024 року) має сина Івана. Від другого шлюбу з Іриною Куніциною – доньку Марію. У 2023 році подав на розлучення.

Був у стосунках зі співачкою Христиною Соловій, які, за її словами, розпочалися в лютому 2022 року та згодом припинилися.

12.12.2025 р.