Оробець Юрій

Юрій Миколайович Оробець – народний депутат України (1994-1998; 2002-2006). Герой України (2007, посмертно).

Місце народження. Освіта. Народився в Івано-Франківську в сім'ї інженера-енергетика та лікаря. 1977 року отримав диплом інженера-електрика в Івано-Франківському інституті нафти та газу. Закінчив аспірантуру Інституту електродинаміки Академії наук УРСР. У 1984-му Оробець став кандидатом технічних наук (захистив дисертацію з проблем управління в енергетиці).

Оробець - автор 45 наукових праць з питань управління в енергетиці та з політології, двох винаходів. Свого часу був удостоєний медалі конкурсу молодих учених АН УРСР та срібної медалі ВДНГ СРСР.

Кар'єра. У 1980-1993 pp. працював в Інституті електродинаміки АН УРСР. З 1989 по 1993 р. був членом правління товариства Просвіта. У 1993-1994 pp. керував проєктом Дослідницько-навчальний центр Демократичні ініціативи. З 1994 року Оробець – віцепрезидент Фонду політологічних досліджень Українська перспектива. У 2001-му обіймав посаду заступника голови ТОВ "Консалтингова компанія Абакус".

Політична кар'єра. Тричі ставав народним депутатом України. У парламенті другого скликання був уповноваженим депутатської групи Реформи, працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв'язку. На момент виборів був членом Української республіканської партії. У Верховній Раді IV скликання був членом фракції Наша Україна (на момент виборів був безпартійним), очолював один із підкомітетів комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки. У парламент чергового скликання пройшов за списком блоку Наша Україна (№18), бувши членом партії Народний Союз Наша Україна. Очолив підкомітет із питань енергозбереження парламентського комітету з питань ПЕК.

Погляди та оцінки. Брав активну участь у президентських перегонах 2004 року та в Помаранчевій революції на боці опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Того ж 2004-го опинився в епіцентрі гучного політичного скандалу, коли група депутатів-нашоукраїнців намагалася перешкодити фальсифікаціям на виборах мера Мукачева.

У питаннях енергетичної безпеки України, зокрема, у сфері постачання нафтопродуктів, Оробець виступав за більш ефективне використання ресурсів компанії Укртатнафта (значним пакетом акцій якої володіє держава) замість диверсифікації постачання з-за кордону або будівництва нових виробничих об'єктів. Пропонував встановити спеціальний "зелений" тариф на електро- та теплову енергію, вироблену з альтернативних джерел (за допомогою вітру, вод малих річок тощо), що сприяло б розвитку альтернативної екологічно чистої енергетики.

Під час парламентських виборів 2006-го політик виступав за створення помаранчевої коаліції. Восени 2006 року був прихильником переформатування парламентської більшості: входження Нашої України до коаліції Партія регіонів – Соцпартія – Компартія та виключення з неї КПУ.

Сім'я. Одружений. Дружина Оксана – інженер-хімік. Діти – дочка Леся та син Орест. На дострокових парламентських виборах 2007-го доньку Оробця (1982 р.н., безпартійну, приватного підприємця) було зараховано до прохідної частини списку мегаблоку демократичних сил Наша Україна – Народна самооборона (18-те місце). Вже народним депутатом, Леся Оробець увійшла до нової пропрезидентської партії Єдиного Центру, створення якої пролобіював глава Секретаріату президента Віктор Балога.

Смерть. 16 жовтня 2006 року Оробець загинув у ДТП за кермом власного автомобіля Toyota Camry на Оболонському проспекті у Києві. Між станціями метро Оболонь та Петрівка машина виїхала на зелений газон, що розділяє дві зустрічні смуги, та вдарилася об металеву опору з рекламним щитом.

На день пізніше, 17 жовтня, Оробець як голова тимчасової парламентської комісії з питань порушення законодавства на виборах міського голови Черкас мав доповідати на нараді у президента про ситуацію в цьому обласному центрі. У Черкасах двічі – 26 березня та 18 червня 2006 року – було зірвано вибори мера. Повторне голосування мало відбутися 5 листопада 2006 року.

16.10.2006 р.