Ківалов Сергій

Сергій Васильович Ківалов – народний депутат України III-VIII скликань, голова Центральної виборчої комісії під час президентських виборів 2004 року, які вилилися в Помаранчеву революцію.

Академік Національної академії правових наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, президент Національного університету Одеської юридичної академії.

Місце народження. Освіта. Народився у Молдавській РСР – у Тирасполі. Дитинство пройшло на Одещині. У 1980 році закінчив Свердловський юридичний інститут, судово-прокурорський факультет зі спеціальності правознавство.

Кар'єра. 1980-1985 рр. – аспірант, викладач, голова профкому Свердловського юридичного інституту.

Після захисту дисертації з 1985 по 1990 рр. Ківалов працював в органах внутрішніх справ. Був командиром підрозділу оперативного реагування ППЗ УВС Свердловської області; старшим викладачем, начальником циклу адміністративного права та адміністративної діяльності Одеської школи міліції.

1989-1997 рр. - викладач, старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри морського та митного права, проректор з навчальної роботи Юридичного інституту Одеського держуніверситету ім. І.Мечнікова. Водночас (1990-1998 рр.) був депутатом Жовтневої райради, а потім - депутатом міськради Одеси.

З квітня 1997 року – ректор Юридичного інституту Одеського держуніверситету ім.І.Мечникова (з грудня 1997 року – Одеська державна юридична академія).

1998-2004 рр. - президент Одеської державної юридичної академії (у квітні 2000 року виш отримав статус національного).

У березні 1998-го та у жовтні 2003 рр. Ківалов обирався членом Вищої ради юстиції. З травня 2001 по березень 2004 року. очолював ВРЮ.

У 1998-му вперше став народним депутатом України. Очолював підкомітет парламентської реформи та парламентського контролю Комітету Верховної Ради з питань правової політики.

У 2002-му знову у мажоритарному окрузі Одеси переміг на виборах до парламенту. Керував підкомітетом із питань законодавчого забезпечення політичної реформи та організації парламентського контролю комітету ВР з питань правової політики.

З лютого до грудня 2004 року – голова Центральної виборчої комісії.

З грудня 2004 по травень 2006 року – ректор Одеської національної юридичної академії.

У березні 2006-го та вересні 2007-го ще двічі стає народним депутатом України – V та VI скликань (від Партії регіонів). Обидва рази очолив комітет ВР з питань правосуддя.

З грудня 2012 року по листопад 2014 р. - народний депутат України VII скликання, висуванець Партії регіонів по одномандатному округу №135 в Одеській області. Голова комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя. Член постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Президент Національного університету Одеської юридичної академії.

З 2013 року – представник України у Венеціанській комісії.

16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони" - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.

Восени 2014 року на позачергових виборах пройшов у Верховну Раду самовисуванцем. Член Української морської партії Сергія Ківалова. У квітні 2016 року речник ВР Андрій Парубій оголосив про входження Ківалова до Опозиційного блоку.

16 березня 2017 року Сергій Ківалов був звільнений указом президента з посади представника України у Венеціанській комісії у зв'язку із закінченням терміну повноважень.

На дострокових парламентських виборах 2019 року балотувався за 135 мажоритарним округом (Одеська область). За підсумками голосування програв на окрузі з результатом 31,63%, поступившись кандидату від партії Слуга народу Олексію Леонову, за нього проголосували 40,21%.

На місцевих виборах 2020 року брав участь у виборах мера міста Одеса від Української морської партії Сергія Ківалова, у першому турі зайняв 5 місце (6,06%, 12516 голосів). У другому турі підтримав кандидата від ОПЗЖ Миколи Скорика.

Скандали. Найскандальніша історія в біографії Ківалова пов'язана з організацією та проведенням у 2004 році виборів президента України, які внаслідок повальних фальсифікацій закінчилися Помаранчевою революцією, позаплановим переголосуванням другого туру та перемогою опозиційного кандидата Віктора Ющенка.

Факт масових фальсифікацій, що спотворили реальну картину волевиявлення громадян на користь провладного кандидата, прем'єр-міністра Віктора Януковича, за позовом опозиції було доведено у Верховному Суді України. Голову ЦВК після перемоги Ющенка неодноразово викликали на допити до Генпрокуратури та УБОЗу, втім, ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності він не поніс. Хіба що в очах значної частини українців він закріпився на когорті одіозних політиків і отримав у дні Майдану насмішкувате прізвисько "Підрахуй".

Регалії. Доктор юридичних наук, професор (1997). Академік Академії педагогічних наук України (2003). Заслужений правник України (1998). Кавалер ордена "За заслуги" всіх ступенів (1997, 1999, 2002). Нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2004).

Сім'я. Одружений. Дружина – економіст та юрист. Дочка Тетяна Ківалова (1976 р.н.) – професор кафедри цивільного права Національного університету Одеської юридичної академії, директор юридичної фірми ТСК, депутат Одеської міськради.

15.03.2024 р.