Яворівський Володимир

Володимир Олександрович Яворівський – письменник, народний депутат України I, II, IV-VII скликань. Член партії ВО Батьківщина.

Місце народження. Освіта. Народився у селі Теклівка Крижопільського району Вінницької області у родині колгоспників.

1964 року закінчив Одеський державний університет ім. І.Мечникова за фахом викладач української мови та літератури.

Кар'єра. У різні роки працював редактором Одеського радіо, кореспондентом та літредактором видань Запорізька правда, Прапор юності, Ленінська молодь та Запорізького радіо, кіносценаристом Львівського ТБ, літконсультантом та референтом Спілки письменників УРСР, завідувачем відділу прози та заступником головного редактора журналу.

Належав до творців Народного Руху України, очолював київську організацію НРУ.

1989-1991 рр. - народний депутат СРСР.

1990-1994 рр. - народний депутат України I скликання. Член комісії з питань Чорнобильської катастрофи.

1994-1998 рр. - народний депутат України II скликання. Голова Демократичної партії України (1990-1999 рр.). Член депутатських груп Державність та Конституційний центр. Голова підкомітету зі зв'язків зі співвітчизниками, які проживають за кордоном, комітету Верховної Ради з прав людини, нацменшин та міжнародних відносин.

1998-го Яворівський без успіху балотувався до Верховної Ради від Блоку демократичних партій - НЕП (був №1 у списку).

У 1996-1999 pp. очолював Комітет державних премій України ім. Т.Шевченка, а потім ще два роки був членом комітету. Входив до складу Ради з питань мовної політики за президента України Леоніда Кучми.

2002-2006 рр. - народний депутат України IV скликання (на виборах був висунутий Блоком Віктора Ющенка Наша Україна, входив до партії Віктора Пинзеника Реформи та порядок). Заступник голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації.

На президентських виборах 2004 року Яворівський брав активну участь у підтримці опозиційного кандидата Ющенка та в Помаранчевій революції. До вересня 2005-го входив до фракції Наша Україна. Був членом політради пропрезидентської партії Народний Союз Наша Україна. Після відставки прем'єр-міністра Юлії Тимошенко перейшов у фракцію Реформи та порядок. З грудня 2005-го - член фракції Блоку Юлії Тимошенко.

2006-2007 рр. – народний депутат України V скликання від БЮТ (№22 у списку). Голова комітету ВР з питань культури та духовності.

З листопада 2007 року до грудня 2012 року - народний депутат України VI скликання від БЮТ (№22 у списку). Голова комітету ВР з питань культури та духовності. Член партії Всеукраїнське об'єднання Батьківщини.

З грудня 2012 року по листопад 2014 року – народний депутат України VII скликання від Батьківщини (балотувався по одномандатному округу №213 у Києві). Член комітету Верховної Ради з питань культури та духовності.

За результатами позачергових виборів Верховної Ради, що відбулися 26 жовтня 2014 року, не обраний народним депутатом України VIII скликання, посівши лише 4-те місце за 213 одномандатним округом (набрав 13,72% голосів).

Двічі, у 2001 та 2006 рр., обраний головою Національної спілки письменників України.

Творчість. Яворівський - автор збірок оповідань та повістей "А яблука падають…" (1968), "Гроно стиглого винограду" (1971), "З висоти вересня" (1984), "Вовча ферма" (2000), публицистических книг "Крила, вигострені небом" (1975), "Тут, на землі" (1977), "І в морі пам’ятати джерело" (1980), "Право власного імені" (1985), "Що ж ми за народ такий?" (2001), романов "Ланцюгова реакція" (1978), "Оглянься з осені" (1979), "Автопортрет з уяви" (1981), "А тепер - іди" (1983), "Марія з полином наприкінці століття", "Криза".

Регалії. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня (2005). Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка за повість "Вічні Кортелісі" (1984).

Сім'я. Одружений. Дружина Галина Олександрівна (1946 р.н.) – актриса Національної філармонії України. Син Святослав (1968 р.н.), дочка Леся (1978 р.н.).

Смерть. 17 квітня 2021 року Володимир Яворівський помер на 79-му році життя.

17.04.2021 р.