Масляна

Масниця, рідше Масляниця, Запусти, Пущення, Сиропуст, Масляна, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця – традиційне східнослов'янське, у тому числі й українське свято, яке відзначається протягом тижня перед Великим постом.

Історія. У 2024 році початок Масляного тижня (Сирна седмиця) випадає на 11 березня. Свято триватиме до 17 березня, а вже 18 березня - початок Великого посту. Масляна - тиждень, що передує Великому посту (сім тижнів до Великодня).

Масляна - давнє свято, що прижилося ще з часів язичників, коли влаштовували ритуали проводів зими та зустрічі весни - пробудження землі, сонця (починає гріти), світла (подовжуються дні) тощо. Саме на честь сонця на Масляну пекли млинці, які є головним і невід'ємним атрибутом нинішнього свята.

У православних християн Сирна седмиця передує початку Великого посту. Сирною седмицею називається тиждень, наступний за Неділею м'ясопусною. Протягом нього не їдять м'ясо, але піст на інші скоромні продукти в середу і п'ятницю скасовується. Дозволяється вживати молоко, сир, масло і яйця. Тому млинці їдять на маслі, зі сметаною, з медом, іноді - з ікрою.

Сьогодні Масляна супроводжується народними гуляннями, ярмарками. Слід зазначити, що Масляна - свято більше мирське, ніж християнське. Церква називає її "світлим передпуттям стриманості" і "початком розчулення та покаяння", а не відданням розгулу, обжерливості, мирським забавам і розвагам. Однак із роками звичаї переплелися. Масляну до Хрещення Русі пов'язували з днем весняного рівнодення і гуляли два тижні. Тривалий час для слов'ян вона була Новим роком, який на Русі до XV століття святкували в березні. Церква трохи пізніше залишила прижилося в народі святкування приходу весни, але скоротила святкування вдвічі і зрушила його за часом, щоб воно не суперечило Великому посту.

З давніх часів на Русі кожен день Масляного тижня мав свою назву. Так, у перший день починали пекти млинці, кликали в гості родичів, але перший млинець віддавали жебракам, щоб ті пом'янули душі покійних родичів. Вівторок - "загравання", коли основний час приділявся катанню з гірок, гулянням. Середа - "ласунка" або "тещині млинці", коли тещі приймали зятів і пригощали їх млинцями. Четвер відомий як "широкий" або "розгуляй" (у прямому сенсі цього слова). У п'ятницю - "тещин вечір", коли зяті пригощали тещ млинцями. У суботу всі йшли на "зовичкині посиденьки" до молодої невістки, а останній день Масляної - "прощена неділя", коли заведено просити вибачення в усіх рідних і близьких за всі образи і йти прощеними у Великий піст. Традиційно, в останній день Масляного тижня на багатті спалюють солом'яне опудало - символ зими.