Проданчук Микола

Микола Георгійович Проданчук – вчений у галузі токсикології, гігієни, доктор медичних наук (1993), професор, заслужений лікар України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, директор Інституту екогігієни та токсикології ім. Л. І. Ведмедя Міністерства охорони здоров'я України (з 1994 р.).

Місце народження. Освіта. Народився у Чернівцях. У 1978 році закінчив Чернівецький державний медичний інститут за спеціальністю "лікувальна справа" (кваліфікація - "лікар").

Кар'єра. У 1978-1988 роках займався науково-педагогічною діяльністю у Чернівецькому державному медінституті на кафедрі мікробіології.

У 1988-1990 pp. – директор НДІ токсикометрії МОЗ СРСР (Чернівці).

У 1990-1993 pp. - директор Чернівецького НДІ медико-екологічних проблем МОЗ СРСР, а пізніше - МОЗ України.

У 1993-1994 pp. - директор Українського інституту соціальної гігієни та управління охороною здоров'я МОЗ України (Київ).

У 1994-1996 pp. – директор київського Інституту здоров'я ім.Л.Медведя.

У 1997-2008 роках - директор Інституту екогігієни та токсикології ім.Л.Медведя, головний науковий співробітник на 0,5 ставки.

З січня 2008 року – перший заступник міністра охорони здоров'я Василя Князевича, головний державний санітарний лікар України. Звільнений з посади розпорядженням Кабміну 28 травня 2008 року за власним бажанням.

Директор Інституту екогігієни та токсикології ім.Л.Медведя.

Скандали. Незадовго до відставки Миколу Проданчука та його заступника Людмилу Мухарську тимчасово усунули від виконання обов'язків на період службового розслідування. Приводом тому став гучний скандал, викликаний всеукраїнською кампанією з вакцинації молоді у віці від 16 до 29 років від кору та краснухи, внаслідок чого лише на початковому етапі один старшокласник помер, а ще близько сотні людей опинилися на лікарняних ліжках.

Вже за два дні після відставки чиновника МОЗ затримали. Генеральна прокуратура порушила проти Миколи Проданчука кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.365 Кримінального кодексу України. Мотив - за перевищення службових повноважень при наданні дозволу на ввезення в Україну, використання без належної реєстрації, проведення клінічних досліджень та випробувань комбінованої вакцини від кору та краснухи індійського виробництва, що спричинило тяжкі наслідки. 2 червня Проданчука звільнили з-під варти під підписку про невиїзд.

Напередодні кампанії з вакцинації дев'яти мільйонів молодих українців Микола Проданчук заявляв, що вакцина індійського виробництва, придбана коштом ЮНІСЕФ, пройшла реєстрацію, перевірена Всесвітньою організацією охорони здоров'я, відповідає всім вимогам української системи сертифікації. І що препарат вже був успішно використаний у низці західноєвропейських країн.

До речі, свого часу Проданчук уславився доволі резонансною заявою. 11 грудня 2004-го, наприкінці Помаранчевої революції, лікарі австрійської клініки "Рудольфінерхаус", в якій лікувався опозиційний кандидат на пост президента Віктор Ющенко, який постраждав від отруєння, заявили, що їх український пацієнт був отруєний діоксином (за самою "розкрученою" версією - на дачі ексзаступника голови СБУ Володимира Сацюка, - ред. Причому отрута потрапила до організму пацієнта приблизно за п'ять днів до госпіталізації. А вже 18 грудня директор Інституту екогігієни та токсикології ім.Л.Медведя Микола Проданчук в інтерв'ю Інтерфакс-Україна поставив під сумнів версію про можливість отруєння опозиційного кандидата (втім, як будь-якої іншої людини) діоксином у звичайних домашніх умовах. "Щоб ввести людині діоксин, він має бути ізольований. У побуті взяти діоксин і отруїти їм, не отруївшись самому, неможливо. Якби отрута надійшла з їжею, від її випаровувань отруїлися б усі", - сказав він. За словами директора інституту, світової історії не відомі факти штучного отруєння діоксином, і всі відомі випадки - це зараження через повітря протягом тривалого часу. "Це не та отрута, якою травлять", - наголосив він.

Крім того, експерт заявив, що практично неможливо встановити точний час надходження в організм цієї отрути за одноразовим аналізом крові. Хіба що можна, зазначив експерт-токсиколог, визначити період максимальної концентрації діоксину в організмі людини, зіставивши його динаміку за декількома аналізами крові, зробленими у різний час.

Регалії. Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Академії медичних наук України. Заслужений лікар України.

22.11.2023 р.