Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту - міжнародний день ООН, який відзначають 27 січня, у день звільнення нацистського концентраційного табору "Освенцим" радянськими військами. Пам'ятний день було встановлено 2005 року.

Історія. 1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію №60/7, у якій постановила: 27 січня буде щорічно відзначатися як Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме цей день було обрано для вшанування пам'яті жертв Голокосту тому, що 27 січня 1945 року Радянська армія визволила найбільший нацистський табір смерті "Освенцим-Біркенау" (Польща).

"Освенцим", відомий також під німецькою назвою "Аушвіц", замислювався як табір для політв'язнів-поляків. "Фабрикою смерті" він став не відразу. Перший період функціонування (до середини 1942 року) історики називають "польським", оскільки на цей момент більшість ув'язнених були жителями Польщі. Деяких відправляли сюди з в'язниць гестапо та з інших концтаборів для винесення смертних вироків. Поляки масово потрапляли в "Аушвіц" і пізніше.

Другий етап в історії табору називають "єврейським". Він пов'язаний із Ванзейською конференцією. Вона відбулася в передмісті Берліна на озері Ван-Зеє 20 січня 1942-го. Це одна з найвідоміших нарад періоду Другої світової війни, яка була присвячена "остаточному розв'язанню єврейського питання" (тобто знищенню цілого народу). Згодом її назвуть "Ванзейською конференцією". Протокол заходу фігурував на Нюрнберзькому процесі як один із найважливіших доказів у розділі "Переслідування євреїв".

Фото: Зал Імен: пам'ять про жертв Меморіалу Голокосту в Єрусалимі (depositphotos.com)

Документально зафіксовано, що перших жертв за програмою "остаточного рішення" в Освенцим доправили 26 березня 1942-го ешелоном зі Словаччини. Це були перші євреї з іншої держави. Кількість пасажирів (в ешелоні були тільки жінки) - 999 осіб. 30 березня прибуває перший ешелон із Франції. Потім - із Голландії, Бельгії, Чехії, Норвегії, Італії, Угорщини.

"Аушвіц" був одним із шести таборів смерті на території Польщі. Але тільки він був призначений для знищення євреїв з усієї Європи. Решта працювали за територіальним принципом: у Майданеку, Собіборі, Треблінці та Белжеці знищували переважно польських євреїв, які проживали в так званому генерал-губернаторстві. У Хелмно - євреїв із західної Польщі, приєднаної до Рейху. Усі вони припинили існування як центри знищення 1943 року (останнім був Майданек - 3 листопада).

Точну кількість загиблих в "Освенцимі" так і не вдалося встановити, оскільки багато документів було знищено, а самі ж німці не вели облік жертв, яких спрямовували в газові камери одразу ж після прибуття в табір. За різними даними, в "Освенцимі" загинули від 1,5 до 4,5 млн осіб, серед яких - понад 1,2 млн євреїв.

Низка країн відзначають 27 січня, віддаючи данину пам'яті жертвам Голокосту.