Всесвітній день свободи преси

Всесвітній день свободи преси - один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. Цей день щорічно відзначають 3 травня.

Історія. У 1993 році Генеральна Асамблея ООН за рекомендацією 26-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО ухвалила проголосити 3 травня Всесвітнім днем свободи преси. Щорічно цього дня в усьому світі проводять заходи на знак прихильності основоположним принципам свободи преси, захисту ЗМІ від зазіхань на їхню незалежність, а також з метою вшанувати пам'ять загиблих журналістів.

Дату святкування було обрано в ознаменування Віндгукської декларації щодо сприяння забезпеченню незалежності та плюралізму африканської преси, ухваленої 3 травня 1991 року на семінарі, організованому ЮНЕСКО та ООН у Віндгуку (Намібія). У декларації містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер.

Свобода переконань та їх вільне вираження є одним з основоположних прав людини. Це закріплено в ст.19 Загальної декларації прав людини ООН. Відкриті засоби масової інформації становлять найбільшу цінність, вони виконують функцію "дзеркала", в якому суспільство може побачити своє реальне відображення.

Свобода слова продовжує залишатися нездійсненною мрією в багатьох країнах світу. В одних - журналістів примушують мовчати, в інших - співробітники ЗМІ самі дозволяють себе купувати. Цей день є нагадуванням урядам про необхідність виконувати свої зобов'язання в галузі забезпечення свободи преси. Цей день також є можливістю для професіоналів у галузі засобів масової інформації замислитися над проблемою свободи преси та професійної етики.

Головним заходом Всесвітнього дня свободи преси є вручення Всесвітньої премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільної преси імені Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста, який загинув 1986 року під час виконання професійних обов'язків (Всесвітня премія за свободу преси). Премія присуджується окремій особі, організації або установі, які зробили значний внесок у справу захисту свободи преси або її сприяння в усьому світі, особливо якщо така діяльність пов'язана з ризиком або репресіями.

Лауреатами премії стали: у 1997 році - Гао Ю (Китай), 1998-му - Крістіна Аніанву (Нігерія), 1999-му - Джизус Бланкорнелас (Мексика), 2000-му - Нізар Найуф (Сирія), 2001-му - У Він Тін (М'янма), 2002-му - Джоффрей Ніарота (Зімбабве), 2003-му - Аміра Хасс (Ізраїль), 2004-му - Рауль Ріверо (Куба), 2005-му - Чен Ічжун (Китай), 2006-му - Мей Шидіак (Ліван), 2007-му - Анна Політковська, посмертно (Російська Федерація), 2008-му - Лідія Качо Рібейро (Мексика), 2009-му - Ласанта Вікрематунге, посмертно (Шрі-Ланка), 2010-му - Моніка Гонсалес Мухіка (Чилі), 2011-му - Ахмад Зейдабаді (Іран), 2012-му - Ейнулла Фатуллаєв (Азербайджан), 2013-му - Рійот Алему (Ефіопія), 2014-му - Ахмед Шик (Туреччина), 2015-му - Мазен Дарвіш (Сирія), 2016-му - Хадіджа Ісмаїлова (Азербайджан).

Всесвітня премія включає грошову винагороду в розмірі $25 тисяч, а також пам'ятний подарунок. Як правило, офіційна церемонія вручення премії відбувається 3 травня під час святкування Всесвітнього дня свободи преси в ЮНЕСКО в Парижі.

Також міжнародна організація Комітет захисту журналістів, яку було створено 1981 року і яка опікується захистом прав журналістів, щорічно присуджує премію International Press Freedom Awards журналістам, які за свої публікації та захист свободи слова зазнавали переслідувань.

Стан справ. Комітет захисту журналістів традиційно напередодні Всесвітнього дня свободи преси проводить аналіз відносин преси і влади та надсилає главам держав листи з описом проблем журналістів, на які варто було б звернути увагу. Своєю чергою, міжнародна організація Репортери без кордонів на основі моніторингу ситуації більш ніж у 100 державах світу щорічно складає список ворогів вільної преси.

За даними Комітету захисту журналістів, з 1992 до 2017 року в різних куточках світу під час виконання професійних обов'язків загинули 1228 журналістів. У 2016 році Комітет зафіксував 48 загиблих під час виконання завдання журналістів, 259 було заарештовано.

Міжнародна організація Репортери без кордонів заявила, що протягом 2008 року у світі загинули 60 журналістів. 673 кореспонденти були заарештовані, на 929 було скоєно напад, ще 29 журналістів були викрадені. У 2015 році загинув 101 журналіст. У 2016 році під час виконання службових обов'язків загинули 74 журналісти, зокрема 53 були навмисне вбиті. При цьому 65% журналістів загинули в зонах збройних конфліктів. Також за рік неправомірно було затримано 348 журналістів. Загалом, за підрахунками Репортерів без кордонів, з 2006 року щонайменше 780 професійних журналістів загинули у зв'язку з їхньою діяльністю.

За даними міжнародної організації Press Emblem Campaign (PEC), що здійснює міжнародний моніторинг у сфері дотримання прав представників ЗМІ, у різних країнах світу, у 2008 році загинув 91 репортер, тобто щотижня у світі гинули два журналісти. За підсумками 2015 року з причин, пов'язаних із професійною діяльністю, загинули 110 представників преси. У 2016 році PEC зафіксувала 156 випадків загибелі журналістів під час виконання службових обов'язків.