Порошенко Петро

Петро Олексійович Порошенко – п'ятий президент України (2014 – 2019). Народний депутат України, керівник партії Європейська солідарність.

Народний депутат III, IV, V, VII та IX ст. (1998-2014, з 2019). Працював міністром закордонних справ (2009-2010) у другому уряді Юлії Тимошенко та міністром економіки та торгівлі (2012) у першому уряді Миколи Азарова. Був членом Ради Національного банку України (2007-2014). 4-й секретар РНБО (2005). Кандидат юридичних наук.

Місце народження. Освіта. Уродженець Болграда на Одещині. У 1989 році закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету ім. Т.Шевченка за фахом економіст-міжнародник. У 2002-му захистив кандидатську дисертацію "Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні".

Бізнес та політика. У 1990-1991 pp. Порошенко працював заступником гендиректора Об'єднання малих підприємств та підприємців "Республіка".

У 1991-1993 pp. - гендиректором АТ Біржовий дім "Україна".

У 1993-1998 роках - гендиректором ЗАТ Український промислово-інвестиційний концерн (Укрпромінвест), президентом ВАТ Завод Ленінська кузня, головою ради АКБ Мрія, головою наглядової ради ВАТ Вінницька кондитерська фабрика.

Політична кар'єра. З 1998 року розпочалася парламентська сторінка життя Порошенка. У Верховній Раді III скликання увійшов до фракції СДПУ(о) і незабаром став членом політради партії. Співпраця з "об'єднаними есдеками" тривала близько двох років. Як говорив сам Порошенко, з цією партією він розлучився після того, як остаточно зрозумів, що першу скрипку в ній грають не Леонід Кравчук, Євген Марчук, Василь Онопенко, а Віктор Медведчук та Григорій Суркіс. Після розлучення з "есдеками" Порошенко очолив партію Солідарність та однойменну парламентську фракцію.

У 2002 році Порошенко став членом фракції Наша Україна. Увійшов до президії партії Народний Союз Наша Україна. У Верховній Раді IV скликання керував бюджетним комітетом. Після виборів-2006 очолив комітет із питань фінансів та банківської діяльності, членом якого вже довелося бути під час першої депутатської каденції.

Порошенка пов'язують давні та тісні стосунки з Віктором Ющенком – як політичні, так і дружні. Власник Укрпромінвесту – кум третього президента. Після Помаранчевої революції, в якій він був одним із найактивніших учасників, Порошенко заявив, що відгукується на заклик Ющенка відокремити бізнес від політики. Управління концерном Укрпромінвест перейшло (як мінімум – формально) до його батька Олексія Порошенка, який обійняв посаду генерального директора. 

Одна зі сторінок біографії Порошенка пов'язана із Радою національної безпеки та оборони України. Секретарем цієї вагомої структури він був із лютого до вересня 2005 року. Позбавився посади внаслідок скандалу, пов'язаного зі звинуваченням найближчого оточення президента в корупції та лобіюванні особистих інтересів. Тоді все почалося зі скандальної пресконференції держсекретаря Олександра Зінченка. Найсильніший шквал критики (особливо з вуст нещодавньої політичної союзниці Юлії Тимошенко) припав саме на Порошенка та його колег по партії Миколи Мартиненка, Олександра Третьякова, Давида Жванію.

Порошенко не один рік входив до складу Ради Національного банку України, з лютого 2007 по березень 2012 року обіймав посаду голови.

У жовтні 2009 року був призначений міністром закордонних справ України. У березні 2010-го на цій посаді Порошенко змінив Костянтин Грищенко.

23 березня 2012 року указом президента Віктора Януковича призначений міністром економічного розвитку та торгівлі України.

З грудня 2012 року по листопад 2014 року - народний депутат України VII скликання, до парламенту пройшов самовисуванцем по одномандатному округу №12 у Вінницькій області. Член Комітету ВР з питань європейської інтеграції. Позафракційний. Безпартійний.

Взимку 2013-2014 років – активний учасник Майдану. На дострокових президентських виборах 25 травня 2014 року, призначених після втечі із країни Віктора Януковича, за Порошенка віддали голоси 54,7% виборців.

7 червня 2014 року відбулася інавгурація п'ятого президента України Петра Порошенка.

29 січня 2019 року Петро Порошенко висунув свою кандидатуру для участі у президентських виборах як самовисуванець. За підсумками першого туру виборів, що відбувся 31 березня 2019 року, Порошенко посів друге місце після Володимира Зеленського, набравши 15,94% голосів та вийшовши у другий тур.

У другому турі президентських виборів 21 квітня 2019 року Петро Порошенко зазнав поразки з 24,4% голосів від кандидата Володимира Зеленського, який набрав 73,2% голосів.

На парламентських виборах 2019 року Петро Порошенко оголосив виборчий список партії Європейська Солідарність. У підсумку на виборах до ВРУ 2019 року партія Європейська Солідарність отримала у Верховній Раді України IX скликання 23 депутатські місця за партійними списками, партія набрала 8,10% голосів виборців. У Верховній Раді IX скликання Петро Порошенко став членом комітету з питань інтеграції з Європейським Союзом, очолила комітет депутат від Європейської солідарності Іванна Клімпуш-Цинцадзе.

Статки. Влітку 2006 року експерти оцінили його активи у $505 млн. З цим показником він опинився на 15-му місці списку з 30 найбільш заможних наших співвітчизників, складеного журналом Кореспондент. У 2007-му експерти журналу Фокус нарахували у Порошенка $756 млн, віддавши йому 18-те місце у топ-100 українських багатіїв.

Через рік Фокус оцінив активи Порошенка вже в $1,450 млрд (13-те місце в списку вітчизняних товстосумів), а Кореспондент - в $1,120 млрд (22-ге місце).

Основа капіталу Порошенка – активи Укрпромінвесту (ліквідований у 2012 році), який тією чи іншою мірою володів десятками великих та середніх бізнес-структур, серед яких автокорпорація Богдан, кондитерська корпорація Roshen, завод Ленінська кузня, холдинг Укравтозапчастина тощо. Предмет особливої гордості Порошенка – телевізійний 5 канал, який під час президентської кампанії 2004 року та Помаранчевої революції для багатьох українців був чи не єдиним джерелом об'єктивної інформації.

У 2014 посідав 6 місце в рейтингу найбагатших українців, його статки налічували $1,3 млрд. Після 2015 року був виключений зі списку Forbes.

Загальна сума доходів Порошенка за 2014 рік склала 368,9 млн грн. 

У 2015 році Forbes Україна оцінює статки Порошенка в $750 млн, ставлячи його на восьме місце у списку найбагатших людей України.

За версією журналу НВ та інвесткомпанії Dragon Capital, у 2015 році Порошенко виявився єдиним у першій десятці найбагатших українських бізнесменів, чиї статки виросли в доларовому еквіваленті. Станом на кінець року його доходи оцінювали у $970 млн. Аналогічний рейтинг журналу НВ, опублікований у жовтні 2019 року, оцінив статки Порошенка у $1,253 млрд (зростання на 12% порівняно з 2018 роком) і віддав йому 6 місце у цьому рейтингу.

У 2020 у першому номері відродженого Forbes Україна статки Порошенка оцінили в $1,4 млрд. Це призвело до повернення Порошенка до real-time-листу мільярдерів Forbes.

Звання та нагороди. Порошенко – заслужений економіст України, лауреат міжнародної премії ім.П.Орлика, Держпремії України у галузі науки та техніки. Нагороджений Орденом "За заслуги" III та II ступенів.

Є автором монографії "Державне управління корпоративними правами в Україні. Теорія формування правовідносин" та низки наукових публікацій. Співавтор підручника "Сучасні міжнародні економічні відносини".

Сім'я та хобі. Порошенко одружений. Дружина – Марина Анатоліївна (1962 р.н.) – лікар. У них четверо дітей: син Олексій (1985 р.н.), дочки Євгена та Олександра (2000 р.н.) та син Михайло (2001 р.н.).

Любить проводити вільний час у родинному колі. Захоплюється тенісом та читанням (особливо цікавиться англомовною літературою). Є шанувальником живопису (улюблений художник – імпресіоніст Клод Моне).

Батько – Олексій Порошенко (1936-2020), ексдепутат Вінницької обласної ради. Із середини 90-х був гендиректором ЗАТ "Український промислово-інвестиційний концерн", який об'єднав понад 50 підприємств.

Петро Порошенко мав старшого брата Михайла, старшого за нього на 8 років. Михайло загинув у 1997 році в автокатастрофі за нез'ясованих обставин.

26.09.2024 р.