RU

Патаркацишвілі Бадрі

Грузинський підприємець

Патаркацишвілі Бадрі
Дата народження: 31.10.1955
Дата смерті: 12.02.2008

Бадрі (Аркадій) Шалвович Патаркацишвілі – грузинський та російський підприємець, мільярдер, бізнес-партнер Бориса Березовського.

Місце народження. Освіта. Уродженець Тбілісі. Закінчив Грузинський політехнічний інститут.

Грузинський бізнесмен єврейського походження, основними сферами діяльності якого стали мас-медіа та спорт. У пресі переважно згадується під прізвиськом Бадрі, за паспортом його ім'я - Аркадій.

Кар'єра та активи. Після закінчення вишу працював на Тбіліському камвольно-суконному комбінаті "Радянська Грузія". Пройшов шлях від заступника секретаря комітету комсомолу до заступника директора. Після розпаду СРСР ініціював перетворення підприємства на АТ "Мауді".

У 1990 році Патаркацишвілі став директором Кавказького регіонального представництва АТ "ЛогоВАЗ", а незабаром переїхав до Росії, обійнявши посаду заступника гендиректора "ЛогоВАЗу". У 1994-му влаштувався в Москві. Зблизився з російським олігархом Борисом Березовським, ставши одним із головних його партнерів з бізнесу.

Був віцепрезидентом асоціації "Російські автомобільні дилери", обіймав вищі керівні посади у ЗАТ "Громадське російське телебачення", ЗАТ "ОРТ-Реклама", на телеканалі "ТВ-6". Очолював раду директорів АКБ "Об'єднаний банк". 1997 року головував у конкурсній комісії з продажу контрольного пакета акцій АТ "Сибнефть".

У 2007 році тбіліська газета "Georgian Times" опублікувала список найбагатших грузинів планети, в якому Патаркацишвілі зайняв перше місце зі статком у $12 млрд (особистісний статок перевищував державний бюджет Грузії). Зокрема, у Грузії йому належав медіахолдинг "Імеді". Він купив столичний цирк, футбольний та баскетбольний клуби "Динамо" (Тбілісі). Спершу разом із Березовським, а потім особисто володів видавничим будинком "КомерсантЪ".

Спільний бізнес із Борисом Березовським та взаємини з новою російською владою (після приходу на пост президента РФ Володимира Путіна) закінчилися тим, що компаньйони були оголошені в міжнародний розшук. У 2001-му грузинський бізнесмен змушений був виїхати на батьківщину. У серпні 2002 року Генпрокуратура РФ порушила кримінальну справу стосовно Березовського та двох колишніх керівників "ЛогоВАЗу" - Патаркацишвілі та Юлія Дубова. У жовтні було винесено ухвали про залучення їх як обвинувачених за розкрадання в особливо великих розмірах шляхом шахрайства (справа стосувалася розкрадання великих партій автомобілів). Крім того, Бадрі звинуватили в організації втечі з-під варти Миколу Глушкова, якого обвинувачують у справі "Аерофлоту" (ця компанія також входила до сфери інтересів Бориса Березовського).

Участь у політиці. У 2003-му не залишився осторонь грузинської демократичної Революції троянд. А за кілька років став одним із найвпливовіших опонентів нової влади. Виступав із різкою критикою економічної політики та дій у галузі захисту прав людини та гарантій безпеки приватного капіталу. Увійшов у жорстке протистояння із президентом Михайлом Саакашвілі. Його прихильником у цьому протистоянні став ексміністр оборони Грузії Іраклій Окруашвілі, який восени 2007-го оприлюднив низку сенсаційних звинувачень на адресу президента. У тому числі – про підготовку вбивства олігарха. Заявляв про свої підозри і сам Патаркацишвілі.

На позачергових виборах-2008 балотувався на пост глави держави, передвиборчу кампанію вів із Лондона. Зайняв третє місце, набравши 7,1% голосів виборців. Перегони з великим відривом від опонентів виграв Саакашвілі.

Останнім часом Бадрі Патаркацишвілі жив у Лондоні. Після президентських виборів Генпрокуратура Грузії офіційно оголосила його в розшук, а Тбіліський міський суд 15 січня 2008 заочно засудив бізнесмена на двомісячний попередній висновок.

Бадрі Патаркацишвілі інкримінували змову з метою повалення державної влади (відповідна стаття КК Грузії передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі), підготовку нападу на політичну посадову особу (від 7 до 20 років) та підготовку терористичного акту (від 10 до 15 років).

Меценатство, громадська діяльність. Олігарх фінансував виступи спортсменів у різних видах спорту, реконструкцію древньої грузинської столиці Мцхета та будівництво нового кафедрального собору Святої Трійці у Тбілісі.

Був президентом Федерації бізнесменів Грузії, Національного олімпійського комітету Грузії, Всесвітнього єврейського телебачення.

Сім'я. Одружений. Дружина – Інні Гудавадзе. У подружжя дві дорослі дочки. Є син Давид (1997 р.н.) від стосунків з Ольгою Сафоновою.

Смерть. Помер 12 лютого 2008 року у Лондоні на 53-му році життя. Попередньою причиною смерті назвали серцевий напад.

12.02.2008 р.