Глісон Донал

Донал Глісон – ірландський актор, режисер і письменник. У 2006 році був номінований на премію "Тоні" за найкращу чоловічу роль у виставі "Лейтенант з острова Інішмор". Широку популярність здобув завдяки ролі Білла Візлі у фільмах про Гаррі Поттера та генерала Армітажа Хакса у франшизі "Зоряні війни".

Біографія Донала Глісона

Місце народження. Освіта. Народився в Дубліні в родині актора Брендана Глісона та його дружини Мері. У сім’ї четверо синів: Донал – найстарший, а його брати Фергус, Брін і Рорі також пов’язали життя з мистецтвом. Навчався у громадській школі Малахайд, а згодом закінчив Дублінський технологічний інститут, здобув ступінь бакалавра мистецтв у галузі медіа-мистецтва.

Кар'єра

Після закінчення навчання Глісон почав зніматися в кіно і писати сценарії. Вперше він з'явився у британському телевізійному міні-серіалі "Бунтівне серце"у 2001 році разом із Джеймсом Д’Арсі та Паломою Баезою.

Глісон дебютував у кіно у короткометражному фільмі Мартіна МакДони "Шестизарядник" (2004), в якому головну роль зіграв його батько. Фільм отримав премію "Оскар" за найкращий короткометражний фільм. Наступного року він з’явився у комедійному фільмі жахів "Хлопчики їдять дівчаток" та телесеріалі "Останній Фурлонг" (2005).

У 2006 році Донал Глісон знявся разом із батьком у фільмі "Шпильки". У 2008 році він з’явився у комедії "Ти поганий" та стрічці "Рік собаки".

На сцені Глісон заявив про себе ще у 23 роки, коли зіграв у бродвейській постановці "Лейтенант з острова Інішмор" та отримав номінацію на премію "Тоні". Згодом працював у дублінському Gate Theatre – у виставах Девіда Мамета "Американський Буффало" та у сценічній адаптації роману Діккенса "Великі надії".

У 2009 році актор отримав роль Білла Візлі у двох заключних частинах саги про Гаррі Поттера. Спершу він вагався, чи варто зніматися в одному фільмі з батьком, однак зрештою погодився.

Подальша кар’єра Глісона була надзвичайно насиченою. Він зіграв у драмі "Не відпускай мене" (2010) поряд із Кірою Найтлі, Ендрю Гарфілдом і Кері Малліган; у вестерні братів Коенів "Залізна хватка" (2010) з Джеффом Бріджесом і Меттом Деймоном; у біографічній картині "Коли Харві зустрів Боба" (2011), за яку здобув премію IFTA; в образі Костянтина Левіна з’явився у фільмі "Анна Кареніна" (2012).

2015 рік став особливо плідним: чотири стрічки за його участі претендували на "Оскар". Серед них – науково-фантастичний психологічний трилер "Ex Machina" (з лат. "Із машини"), мелодрама "Бруклін", перша частина нової трилогії "Зоряні війни: Пробудження Сили", де він постає у ролі генерала Хакса. У своєму останньому фільмі року Глісон зіграв одну з головних ролей у вестерні Алехандро Г. Іньярріту "Легенда Г'ю Гласса" в ролі торговця хутром Ендрю Генрі, а Леонардо ДіКапріо зіграв мисливця на хутро Г'ю Гласса. Разом зі своїм братом Браяном і батьком Бренданом Глісоном грав у постановці п'єси Енди Уолша "Фарс Уолворта" з січня по лютий 2015 року.

У наступні роки Глісон поєднував роботу в кіно, театрі та на телебаченні. Він був оповідачем документального серіалу BBC "Найбільші видовища Землі", а у 2016 році виконав роль засновника дому моди Burberry Томаса Берберрі у короткому різдвяному рекламному фільмі бренду. Наступного року актор з’явився у стрічці "Зроблено по-американськи" (2017), де зіграв вигаданого агента ЦРУ Монті Шафера поруч із Томом Крузом, який виконав роль контрабандиста Баррі Сіла. Того ж року він втілив образ письменника А. А. Мілна у біографічному фільмі "Прощавай, Крістофер Робін" та знову зіграв генерала Хакса у "Зоряних війнах: Останні джедаї".

У 2018-му Глісон з’явився у комедії "Марний і дурний жест", сімейному хіті "Кролик Пітер",  заснованому на історіях персонажа Беатрікс Поттер, у ролі Томаса МакГрегора, правнука та спадкоємця містера МакГрегора та трилері "Маленький незнайомець" з Рут Вілсон.

У 2019–2021 роках Глісон зіграв у кримінальній драмі "Кухня", у фінальній частині "Зоряних воєн» ("Сходження Скайвокера"), а також у продовженні "Кролика Пітера".

На початку 2020-х Глісон активніше працював на телебаченні. Він зіграв у серіалі HBO "Біжи" (2020), а згодом разом із братом Браяном став співтворцем і виконавцем головної ролі в ірландській комедії "Френк з Ірландії" (2021). Попри увагу глядачів, серіал не продовжили на другий сезон. Того ж року актор повернувся до театру, зігравши у п’єсі Енді Волша "Медицина", гра Глісона отримала високу оцінку й принесла йому номінацію на The Irish Times Theatre Awards в категорії "Найкращий актор".

У 2022 році Глісон виконав головну роль у серіалі "Пацієнт", зігравши серійного вбивцю в дуеті зі Стівом Кареллом. Ця робота принесла йому номінації на "Золотий глобус" і премію "Вибір критиків". У 2023 році актор з'явився в політичній сатирі "Сантехніки Білого дому".

У квітні 2023 року було підтверджено, що Глісон зіграє головну роль у фільмі "Ехо долини" – американському трилері, знятому Майклом Пірсом за сценарієм Бреда Інгельсбі, з Джуліанною Мур і Сідні Свіні в головних ролях.

У 2024-му на екрани вийшов серіал "Аліса і Джек", у якому Глісон не лише виконав головну роль, а й виступив співпродюсером. Попри суперечливі оцінки самого проєкту, критики високо відзначили його акторську майстерність.

У січні 2024 року було оголошено, що Глісон приєднався до акторського складу фільму Гая Річі "Фонтан молодості" разом з Джоном Красінські та Наталі Портман.

Донал Глісон знявся у серіалі "Газета" – псевдодокументальному ситкомі, прем’єра якого запланована на 4 вересня 2025 року.

Особисте життя

Глісон перебуває у стосунках з ірландською продюсеркою Джульєттою Бонасс з того часу, як познайомився з нею в коледжі. Вони одружилися у 2023 році.

01.09.2025 р.