Гончаренко Олексій

Гончаренко Олексій Олексійович – український політик, депутат Верховної Ради України VIII та IX скликань, член фракції Європейська солідарність. 2014 року був головою Одеської обласної ради, депутат Одеської міської ради V та VI скликань (2006-2014). З 2005 року до 2014 року член Партії регіонів.

Місце народження. Освіта. Олексій Гончаренко народився 16 вересня 1980 року в Одесі, в родині Марини Гончаренко, яка працювала в Одеському порту, потім учителем у школі № 62 та в Приморському ліцеї, та Олексія Костусєва, колишнього мера Одеси (2010-2013), член Партії регіонів. Батьки розлучилися, коли йому було 3 роки. Був після цього записаний на прізвище матері.

Олексій Гончаренко навчався у кількох школах – спочатку у загальноосвітній школі №62, потім №35, а завершив шкільне навчання у гімназії №2. У 1994 році у чотирнадцять років пішов працювати у дитячий садок на Французькому бульварі викладати англійську мову. 1996 року, став дипломантом олімпіади з біології Гончаренко вступив за співбесідою до Одеського державного медичного університету за спеціальністю "педіатрія", який закінчив з відзнакою у 2002 році. 1999 року пішов працювати на Одеську станцію швидкої медичної допомоги, де працював до 2001 року.

З 2002 по 2005 роки навчався в Академії народного господарства при уряді Російської Федерації, розташованої в Москві, де здобув другу вищу освіту за спеціальністю економіка та фінансовий менеджмент.

У 2006 році став учасником Програми Фонду Джона Сміта, в рамках якої пройшов півторамісячне стажування у Сполученому королівстві – у Парламенті Сполученого Королівства, місцевому самоврядуванні міста Лютон (передмістя Лондона), Національній Асамблеї Уельсу.

Політична діяльність. 2001 року Гончаренка обрали керівником молодіжної організації Одеського обласного відділення Партії зелених України. У 2002 році, у 21 рік, він вперше балотувався до Одеської міської ради округом у селищі Таїрова, але марно. Після виборів працював помічником депутата міськради.

2005 року Олексій Гончаренко став головою Одеської міської організації партії "Союз". Того ж року став керівником громадської організації "Якість життя". Наприкінці 2005 року Одеська обласна та міська організації Партії "Союз" влилися до Партії регіонів. У складі Партії Регіонів був обраний до Одеської міської ради у 2006 році.

У 2007 році був обраний головою комісії з удосконалення структури управління містом, яка проіснувала до грудня 2008 року.

На місцевих виборах у жовтні 2010 року балотувався до Одеської обласної ради у складі Партії регіонів, перебуваючи у списку № 2 по мажоритарному округу, що складається з Приморського та Суворовського районів. Переміг із великим відривом від конкурентів, набравши 57 тис голосів. У листопаді 2010 року був обраний на посаду заступника голови Одеської обласної ради.

7 серпня 2012 року був зареєстрований кандидатом у народні депутати України за 133 мажоритарним округом (Київський район м. Одеси). Вибори програв.

У лютому 2014 року, після подій на Євромайдані Олексій Гончаренко вийшов із Партії регіонів та звільнився з посади першого заступника голови Одеської обласної ради.

Був довіреною особою кандидата у президенти Петра Порошенка. Очолює обласну організацію партії Солідарність. 14 серпня 2014 року був обраний головою обласної ради. На виборах до Верховної Ради 26 жовтня 2014 року обраний народним депутатом за списком партії Блок Петра Порошенка. Олексій Гончаренко склав із себе повноваження голови Одеської облради у зв'язку з обранням депутатом Верховної Ради.

Член Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Брав участь у дострокових парламентських виборах 2019 року як самовисуванець у мажоритарному окрузі № 137 (Одеська область). За підсумками голосування переміг на окрузі з результатом 29,55% (20 425 голосів), обійшовши кандидата від Слуги народу Олексія Муконіна (24,45%, 16903) та самовисуванця Леоніда Клімова (23,09%, 15963).

21 серпня 2019 року увійшов до складу фракції Європейська солідарність.

Затримання у Росії. Олексія Гончаренка було незаконно затримано поліцією 1 березня 2015 року в Москві, під час траурної ходи на згадку про вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова. Надалі він був переданий Слідчому комітету РФ для проведення "процесуальних дій" у зв'язку з подіями в Одесі 2 травня 2014 року, що є порушенням російською владою дипломатичного імунітету делегата ПАРЄ та вимог міжнародного права. Увечері того ж дня був відпущений на поруки посольству України. 2 березня 2015 року МВС Росії запевнив, що не має претензій до затриманого українського депутата.

Критика. 8 лютого 2017 року народний депутат Олексій Гончаренко розмістив у Facebook фотографії, на яких на уламку Берлінського муру біля посольства Федеративної республіки Німеччини у Києві він написав слово "nein". Парламентарій заявив, що це його "символічна акція протесту" на тему "прокремлівських висловлювань" посла ФРН в Україні Ернста Райхеля щодо виборів у Донбасі у присутності російських військових. Посольство Федеративної Республіки Німеччини назвало дії Гончаренка "пошкодженням та спотворенням" та "порушенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини".

Зникнення. 23 лютого 2017 року стало відомо про зникнення Гончаренка. Першим про це повідомив народний депутат Олександр Бригинець, назвавши головною версією викрадення. Інформацію підтвердила прокуратура Одеської області, а також СБУ та генеральний прокурор України Юрій Луценко. За кілька годин депутат знайшовся, заявивши, що викрадення було інсценуванням в рамках спецоперації, що проводиться СБУ.

Сім'я. Одружений. З дружиною Ольгою познайомився ще в медичному університеті. Разом із дружиною Гончаренко виховує синів, Олексія (2006 р.н.) та Кирила.

16.09.2024 р.