Хакамада Ірина

Ірина Муцуівна Хакамада – російський економіст, журналіст, публіцист, письменниця, теле- та радіоведуча. Кандидат економічних наук. Депутат Державної думи I, II та III скликань (1993-1997; 1999-2003), співголова політичної партії Союз правих сил (2001-2004), кандидат у президенти Російської Федерації (2004), член Ради при президентові Росії з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини (2012-2018). Номінант Нобелівської премії Миру (2005).

Місце народження. Освіта. Народилася у Москві. Закінчила економічний факультет Університету Дружби народів ім. Патріса Лумумби. Захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата з економічних наук на економічному факультеті Московського Державного Університету ім. М.В.Ломоносова. У 1983 році отримала вчене звання доцента за спеціальністю "політична економія". Володіє англійською та французькою мовами.

Кар'єра. З 1980 - молодший науковий співробітник НДІ Держплану РРФСР, потім протягом п'яти років працювала у ВТНЗ при заводі ім. Ліхачова старшим викладачем, доцентом, заступником завідувача кафедри.

З 1989 року зайнялася підприємницькою діяльністю. Була одним із керівників кооперативу "Системи+програми", директором Інформаційно-аналітичного центру, головним експертом та членом біржової ради Російської товарно-сировинної біржі (РТСБ). Активно займалася благодійною діяльністю, організувала у Свердловському районі Москви службу допомоги хворим вдома.

Тричі обиралася до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації. Двічі – як незалежний депутат по Оріхово-Борисівському округу Москви. З 1994 року – член комітету Держдуми з економічної політики. Була членом делегації Держдуми у ПАРЄ. У 1994-му була організатором депутатської групи "Ліберально-демократичний союз "12 грудня". З 1996-го - член комітету Держдуми з бюджету, податків, банків та фінансів.

У 1997 році постановою Уряду РФ призначена головою Держкомітету з підтримки та розвитку малого підприємництва. Була членом комісії Уряду РФ з економічної реформи, головою Консультативної ради з підтримки та розвитку малого підприємництва в державах-учасницях СНД. Брала участь у роботі Політичної консультативної ради за президента РФ, Громадської ради з малого підприємництва за голови Ради Федерації Федеральних Зборів РФ.

У 1999 році очолила Інститут розвитку підприємництва.

У грудні 1999-го, бувши лідером демократичної партії Союз Правих Сил, знову обрана депутатом Держдуми (скликання 1999-2003 рр.) Східним виборчим округом Санкт-Петербурга. З січня по червень 2000 року була членом думського комітету з бюджету та податків і головою комісії із захисту прав інвесторів. У червні 2000-го була обрана заступником голови Держдуми.

Є членом Ради із зовнішньої та оборонної політики, членом Комітету "Росія в об'єднаній Європі", членом опікунської ради притулку "Отрадное" (Москва).

З 1995 по 2000 р. - голова центральної ради створеної нею Всеросійської політичної громадської організації Спільна справа. У 2000-2003 роках - співголова політичної партії Спілка Правих Сил. У 2004 році вийшла з СПС.

У 2004 році висунула свою кандидатуру на виборах президента Російської Федерації, отримала близько чотирьох мільйонів голосів виборців.

У 2004-2005 роках - голова Російської демократичної партії Наш Вибір, що згодом увійшла до громадського руху Російський Народно-Демократичний Союз. У 2006-2008 роках - заступник голови президії цього руху. У 2008 році вийшла з партії за власним бажанням, пояснивши припинення своєї політичної діяльності.

У 2016 році увійшла до членів Ради політичної Партії Росту. Брала участь у виборах до Держдуми VII скликання як кандидат у депутати від Партії Росту, у першій частині регіонального списку Москви. Партія Росту набрала 1,11% голосів виборців та не змогла пройти до парламенту.

Книги. У 2006 році випустила книгу "SEX у великій політиці". У 2007-му випустила любовний політичний роман "КОХАННЯ. ПОЗА ГРОЮ. Історія одного політичного самогубства", за мотивами якого планує зняти повнометражний художній фільм і стати його режисером.

У 2008 році випустила книгу "SUCCESS у великому місті".

У 2010-му  випустила книгу "Дао Життя" за матеріалами своїх майстер-класів.

У 2018 році вийшла книга "Рестарт: Як прожити багато життів".

Бізнес тренер. Читає майстер-класи про те, як у сучасній Росії стати успішною людиною, залишаючись вільною. Викладає у тренінговій компанії "Сіті-клас", Міжнародній бізнес школі Фінансової академії при Уряді РФ, МДІМВ, створила відеокурси в СДА та MBS, викладала в МДІМВ.

Телебачення та радіо. Вела авторську програму "Успіх у великому місті" на радіо, програму "Успіх у великому місті" на телеканалі "Парк розваг". Вела програму "Вечірня Хілларі" на телеканалі "Дощ".

Регалії. У 1995 році журналом "Тайм" була названа політиком XXI століття серед 100 відомих жінок світу. За результатами низки соцопитувань у 1997-1999, 2001-2005 рр. потрапляла до жінок року. 2005-го номінувалася на Нобелівську премію Миру серед тисячі жінок планети.

Сім'я. Батько - Муцуо Хакамада, японський комуніст, який емігрував до СРСР з політичних мотивів у 1939 році і прийняв радянське громадянство (помер 1991-го). Мати – Ніна Синельникова, пенсіонерка, працювала вчителькою у школі.

Вперше була одружена з Валерієм Котляровим. Від шлюбу є син Данило Валерійович Котляров, народився 1978 року. Одружений, є троє дітей, разом із сім'єю живе у Гонконгу.

Вдруге була одружена з підприємцем Сергієм Злобіним.

Втретє була одружена з колишнім президентом інвестиційної компанії РІНАКО Дмитром Миколайовичем Сухіненком.

Четвертий чоловік – фінансовий консультант, з 2017 року керуючий директор освітньої платформи для вивчення та практики іноземної мови LinguaLeo Володимир Євгенович Сиротинський (1956-2021), має доньку Марію. Дочка Марія Володимирівна Сиротинська народилася 1997 року із синдромом Дауна.

05.03.2024 р.