Портман Наталі

Наталі Портман (уроджена Наталі Хершлаг ) - американська актриса театру та кіно ізраїльського походження, кінорежисер, сценарист та продюсер.

Найбільшу популярність здобула завдяки участі у фільмах "Леон" (1994, дебютна роль) та "Близькість" (2004, премія "Золотий глобус" та номінація на премії BAFTA та "Оскар" за кращу жіночу роль другого плану), а також завдяки трилогії- приквелу до "Зоряних війн". Володарка премій "Оскар", "Золотий глобус", BAFTA та "Сатурн" у номінації "Найкраща жіноча роль" у фільмі "Чорний лебідь" (2010).

Місце народження. Освіта. Наталі Портман народилася 9 червня 1981 року в Єрусалимі, в сім'ї Авнера Хершлагу та Шеллі Стівенс. Батько актриси – спеціаліст з лікування безпліддя та репродуктивної ендокринології, професор кафедри акушерства та гінекології Медичної школи Хофстра, США, штат Нью-Йорк. Мати – колишня домогосподарка, а зараз агент Наталі. Предки актриси по материнській лінії - євреї з Російської імперії та Австро-Угорщини, а по батьківській лінії - з Румунії та Польщі. Сценічний псевдонім Портман – дівоче прізвище єврейсько-російської бабусі актриси по материнській лінії.

Коли Наталі було три роки, сім'я переїхала з Ізраїлю до США, де батько дівчинки міг підвищити свою кваліфікацію. Спочатку вони жили у Вашингтоні, де актриса відвідувала єврейську денну школу Чарльза І. Сміта, але в 1988 році переїхали до Коннектикуту і остаточно влаштувалися на Лонг-Айленді, штат Нью-Йорк, в 1990 році. Наталі Портман має подвійне громадянство – США та Ізраїлю.

З чотирьох років Наталі займалася танцями та виступала з місцевими трупами. Актриса відвідувала єврейську початкову денну школу Соломона Шехтера у містечку Глен-Коув, штат Нью-Йорк, та закінчила середню школу Сіоссет. У 1998 році, під час навчання в середній школі, актриса стала співавтором дослідницької роботи на тему "Ферментативне вироблення водню", яка дала їй можливість брати участь у наукових змаганнях Intel, де вона дійшла до півфіналу. Портман навіть пропустила прем'єру фільму "Зоряні війни. Епізод I", щоб підготуватися до випускних іспитів. У червні 2003 року Наталі стала випускницею Гарварда, здобувши ступінь бакалавра в галузі психології. Крім двох рідних мов - івриту та англійської - Наталі вивчала французьку, німецьку, японську та арабську.

Кінокар'єра. Усі свої канікули Портман проводила у театральному таборі Stagedoor Manor Performing Arts Camp. У 10 років Наталі брала участь у кастингу до вистави "Ruthless!" про дівчинку, яка збирається вбити, щоб отримати головну роль у шкільній постановці, і була обрана дублером Лори Белл Банді.

У 1994 році Наталі пройшла кастинг до фільму Люка Бессона "Леон", де зіграла свою першу головну роль, дівчинку на ім'я Матильда, яка дружить із найманим убивцею Леоном (Жан Рено).

У 1995 році Портман зіграла у фільмі "Бій" з Аль Пачіно і Робертом Де Ніро. Вона постала в ролі Лорен Густафсон, прийомної дочки головного героя. Хоча фільм не отримав жодних нагород, він був відзначений критиками та став комерційно успішним.

У 1996 році на екрани вийшли одразу три фільми за участю Наталі. Першою була роль Марті в мелодрамі "Гарні дівчата" - фільм про життя та стосунки колишніх однокласників. Потім була роль Лори Дендрідж у мюзиклі Вуді Аллена "Всі кажуть, що я люблю тебе". Третім був фільм "Марс атакує!" - фантастична комедія Тіма Бертона про спробу захоплення марсіанами нашої планети.

У 1997 році Наталі зіграла головну роль у бродвейській постановці "Щоденник Анни Франк" за щоденником щоденника єврейської дівчинки, який та вела в період нацистської окупації Нідерландів.

У травні 1999 року на екрани вийшов фільм Джорджа Лукаса "Зоряні війни. Епізод I. Прихована загроза" з Портман у ролі Падмі Амідали, королеви планети Набу. До зйомок Наталі не бачила попередніх фільмів серії. Хоча в технічних номінаціях картина претендувала на премію "Оскар", загалом вона отримала змішані відгуки критиків та була номінована на сім премій "Золота малина", включаючи номінацію за найгіршу екранну пару (Наталі Портман та Джейк Ллойд). Тим не менш, фільм зібрав у світовому прокаті $924,3 млн і став дев'ятим у списку найкасовіших. У вересні того ж року Наталі з'явилася у драмі "Де завгодно, тільки не тут". Вона зіграла Енн Огаст, дівчину, погляди якої життя відрізняються від планів її матері (Сьюзан Сарандон). За цю роль Портман була номінована на премії "Молодий актор" та "Золотий глобус" (найкраща жіноча роль другого плану).

У 2000 році Наталі зіграла у фільмі "Там, де серце". Її героїня, 17-річна вагітна дівчина Новалі Нейшн, залишається одна в чужому місті, без засобів для існування та людей, які можуть їй допомогти, і вирішує розпочати життя заново. За цю роль Наталі була номінована на премії "Молодий актор" та Teen Choice Awards та виграла премію Young Star Awards.

Під час навчання Наталі не припиняла акторську діяльність. З червня по вересень 2000 року вона брала участь у зйомках фільму "Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів", що проходили в Сіднеї, а також в Іспанії, Італії та Тунісі. Вийшовши в прокат 16 травня 2002 року, фільм, як і попередній у серії, не отримав широкого визнання у критиків.

У липні 2001 року Наталі зіграла Ніну у спектаклі за п'єсою А. П. Чехова "Чайка" у театрі Делакорт у Центральному парку. У цій постановці Майка Ніколса також були задіяні Меріл Стріп, Кевін Клайн та Філіп Сеймур Хоффман. У тому ж році вона стала однією з багатьох знаменитостей, що з'явилися в незначних ролях у комедії Бена Стіллера "Зразковий самець". Портман також зіграла невелику роль у військовій драмі Ентоні Мінгелли "Холодна гора" з Ніколь Кідман та Джудом Лоу.

У 2004 році Наталі з'явилася у двох незалежних фільмах. Першою була драма Зака Браффа "Країна садів", де вона зіграла патологічну брехню на ім'я Сем. Потім була роль Еліс у фільмі Майка Ніколса "Близькість". Еліс Айрес - молода стриптизерка, яка щойно приїхала до Лондона з Америки. У картині розповідається історія її відносин із Деном Вульфом (Джуд Лоу). За цю роль Портман отримала премію "Золотий глобус", а також номінована на безліч інших премій, включаючи "Оскар" і BAFTA.

15 травня 2005 року на Каннському кінофестивалі відбулася прем'єра останнього з приквелів до "Зоряних війн" під назвою "Зоряні війни. Епізод III. Помста сітхів". Цей епізод був прийнятий критиками та публікою набагато тепліше, ніж попередні два фільми. Крім того, картина стала найкасовішим фільмом року в США.

Наприкінці 2005 року відбулася прем'єра фільму "V - значить вендетта" з Портман у головній жіночій ролі. Стрічка поставлена за однойменним антиутопічним графічним романом Алана Мура. Дія відбувається у 2038 році, в якому Британія – тоталітарна держава. За сюжетом героїню Наталі, дівчину на ім'я Іві Хеммонд, заарештовують за антиурядову діяльність, тому актрисі довелося обритися налисо.

У кіноальманасі "Париж, я люблю тебе" (2006) Наталі зіграла у фрагменті Faubourg Saint-Denis. Її героїня, дівчина на ім'я Франсін, майбутня актриса, закохується у сліпого на ім'я Томас (Мельхіор Беслон). Наприкінці 2006 року вийшов фільм Мілоша Формана "Примари Гойї", де Портман з'явилася в ролі Інес Бельбатуа, музи знаменитого іспанського портретиста Франциско Гойї.

У травні 2007 року фільм Вонг Карвая "Мої чорничні ночі" з Портман в одній із другорядних ролей відкрив конкурсну програму 60-го кінофестивалю Канна.

Лютий 2008 року ознаменувався виходом у прокат історичної драми "Ще одна з роду Болейн" про епоху правління короля Генріха VIII та суперництво сестер Анни (Наталі Портман) та Марії ( Скарлетт Йоханссон ) Болейн за його серце.

У травні 2008 року Наталі Портман стала наймолодшим членом журі 61-го кінофестивалю Канна. Її режисерський дебют, короткометражний фільм "Єва" відкрив конкурс короткометражних фільмів 65-го Венеціанського кінофестивалю. Це фільм про те, як молода жінка втручається в романтичне побачення своєї бабусі через необхідність подбати про неї та її літнього партнера. Головні ролі у цьому фільмі зіграли голлівудські легенди Лорін Беколл та Бен Газзара.

У жовтні 2009 року відбулася прем'єра військової драми "Брати" за участю Джейка Джілленхола, Тобі Магуайра та Наталі у головних ролях. Фільм розповідає про почуття, що раптово спалахнули між Грейс Кехілл і Томмі, молодшим братом її чоловіка Сема, що пішов на війну в Афганістан.

Восени 2010 року вийшов фільм "Кохання та інші обставини" з Портман у головній ролі.

У вересні 2010 року у прокат вийшов "Чорний лебідь" Даррена Аронофскі. У ньому Портман зіграла балерину, прагнення якої здобути роль у балеті "Лебедине озеро" переростає в одержимість. Щоб підготуватися до цієї ролі, їй довелося тренуватися від 5 до 8 години щодня протягом 6 місяців і схуднути на 9 кілограмів. У січні 2011 року Наталі здобула премію "Золотий Глобус" як найкраща актриса за роль у цьому фільмі. А в лютому 2011 року отримала "Оскар" у тій самій номінації.

21 січня 2011 року вийшла романтична комедія "Більше за секс". Компанію актрисі склав Ештон Кутчер. Наступною акторською роботою Наталі стала знову комедія "Хоробри перцем", світова прем'єра якої відбулася 8 квітня 2011 року.

Після експериментів із комедійними картинами Портман повернулася до драматичних ролей, зігравши роль Джейн Фостер у фільмі Кеннета Брана "Тор"(2011). Картина зібрала непогану касу, отримавши здебільшого позитивні відгуки кінокритиків.

У 2012 році взяла участь у створенні студійного альбому Пола Маккартні Kisses on the Bottom, а також разом із Джонні Деппом знялася у відеокліпі на пісню My Valentine.

У 2013 році вийшов фільм "Тор 2: Царство пітьми", де Наталі знову зіграла Джейн Фостер.

Особисте життя. Під час зйомок фільму "Чорний лебідь" Наталі почала зустрічатися з танцюристом Нью-Йоркського театру балету Бенжаменом Мільп'є, французьким євреєм за походженням. 27 грудня 2010 року Наталі та Бенжамен побралися. 14 червня 2011 року Наталі народила сина, Алефа Портмана-Мільп'є. 4 серпня 2012 року Портман і Мільп'є одружилися. 22 лютого 2017 року народилася дочка Амалія Портман-Мільп'є. У 2024 році Портман підтвердила розрив чоловіком.

21.03.2024 р.