RU

Тимошенко Юлія

Голова фракції Батьківщина у Верховній Раді IX скликання

Тимошенко Юлія
Юлія Тимошенко (фото - пресслужба партії Батьківщина)

Юлія Володимирівна Тимошенко – народний депутат України. Двічі прем'єр-міністр України (2005, 2007–2010), перша жінка – прем'єр-міністр України. Голова політичної партії Батьківщина та політичного альянсу блоку Тимошенко (2001).

Народний депутат України II, III, IV, V, VI, VIII та IX скликань, віцепрем'єр-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу (1999-2001). Кандидат економічних наук (1999). Тричі брала участь у виборах президента України (2010, 2014, 2019).

Місце народження. Освіта. Народилася у Дніпропетровську. У 1984 році з відзнакою закінчила економічний факультет Дніпропетровського держуніверситету за спеціальністю економіст-кібернетик. Юлія Тимошенко – кандидат економічних наук, автор понад 50 наукових праць.

Бізнес. Після закінчення вишу з розподілу вступила до роботи інженером-економістом на Дніпропетровський машинобудівний завод ім.Леніна. У 1988 році з чоловіком розпочинає бізнес-кар'єру: відкрили мережу відеосалонів. З 1989 по 1991 р. обіймає посаду комерційного директора Дніпропетровського молодіжного центру Термінал.

З 1991 року Юлія Тимошенко гендиректор корпорації Український бензин (КУБ), яка займається торгівлею паливно-мастильними матеріалами. У 1995-му стає президентом корпорації Єдині енергетичні системи України (ЄЕСУ), створеної на базі КУБу. Компанія заробляє гроші на бартерних угодах – збуває продукцію українських підприємств (переважно до Росії) в обмін на енергоресурси. 

Політична кар'єра. У січні 1997-го безпартійний гендиректор ЄЕСУ вперше обіймає посаду народного депутата України, вигравши проміжні вибори в мажоритарному окрузі на Кіровоградщині. За офіційною версією кінця 1990-х, завдяки протекції з боку Павла Лазаренка, колишнього губернатора Дніпропетровської області та прем'єр-міністра, ЄЕСУ досягла свого фінансового розквіту. Політичний же зв'язок виявився очевиднішим. У вересні 1997-го Павло Лазаренко очолив Всеукраїнське об'єднання Громада. Першим заступником лідера партії стала Юлія Тимошенко.

У 1998-му Юлія Тимошенко вдруге обирається народним депутатом. У грудні 1999-го стає лідером Всеукраїнського об'єднання Батьківщина. І практично одразу з Верховної Ради йде на посаду віцепрем'єра з питань ПЕК в уряд Віктора Ющенка. У серпні 2000 року заарештовують її чоловіка – одного з керівників ЄЕСУ. 15 січня 2001-го Генпрокуратура пред'являє куратору ПЕК звинувачення у контрабанді та службовому підробленні. Ще за чотири дні Юлію Тимошенко відправляють у відставку. 13 лютого її заарештовують, у камері СІЗО вона проводить понад місяць.

Юлія Тимошенко повністю йде у політичну боротьбу - проти режиму Леоніда Кучми та за своє місце у владі. Стає лідером Форуму національного порятунку, який складався з кількох опозиційних партій та незабаром перейменувався на Блок Юлії Тимошенко. На чолі БЮТ у березні 2002-го Юлія Тимошенко втретє отримує мандат народного депутата. У вересні того ж року стає одним із лідерів акції Україна без Кучми.

У 2004 році БЮТ та блок Наша Україна створюють коаліцію Сила народу для підтримки кандидатури Віктора Ющенка на виборах президента України. У листопаді-грудні того ж року Юлія Тимошенко бере активну участь у Помаранчевій революції.

Після перемоги опозиційного кандидата у лютому 2005-го очолює уряд. Через сім місяців позбавляється посади прем'єр-міністра. Однією з основних причин є напружені стосунки з людьми з близького оточення президента. 

У березні 2006-го БЮТ на виборах до Верховної Ради отримав 129 депутатських мандатів із 450 (друге місце після Партії регіонів). Юлія Тимошенко (член комітету з питань правової політики) розраховувала на створення демократичної більшості в парламенті та повторного набуття посту прем'єр-міністра. Однак переговори БЮТ із Нашою Україною та СПУ зайшли в глухий кут, коаліція цих сил не відбулася. Юлія Тимошенко практично одразу стала формальним та неформальним лідером парламентської опозиції. Чи не з самого початку роботи Верховної Ради V скликання заявила про необхідність провести дострокові вибори. Навесні 2007 року Юлія Тимошенко активно підтримала ініціативу Віктора Ющенка щодо дострокового розпуску парламенту.

30 вересня 2007 року на дострокових виборах Блок Юлії Тимошенко перевершив результат 2006 року, взявши 156 мандатів (на 27 більше). 29 листопада БЮТ та пропрезидентський блок Наша Україна – Народна самооборона уклали угоду про створення демократичної коаліції. Після чого було ухвалено рішення про висування на посаду спікера парламенту Арсенія Яценюка, а на посаду прем'єра - Юлію Тимошенко. При голосуванні за кандидатуру Тимошенко з другої спроби було набрано необхідний мінімум 226 голосів.

У 2010 році Юлія Тимошенко балотувалася на пост президента України. За підсумками другого туру голосування вона програла Віктору Януковичу з розривом 3,48%. Після виборів у Верховній Раді було створено нову коаліцію і Тимошенко втратила посаду прем'єр-міністра.

Під час президентства Віктора Януковича проти Юлії Тимошенко було порушено кілька кримінальних справ, які стосувалися насамперед діяльності ЄЕСУ (у 1996-1997 роках), а також кримінальні справи про "Кіотські гроші" та "автомобілі сільської медицини" (2007-2010) року). Але найбільший резонанс викликала "газова справа", яка полягала у звинуваченнях Юлії Тимошенко в укладанні кабального для України газового договору з Росією у 2009 році. У жовтні 2011 року, після довгих судових розглядів, Печерським районним судом було винесено вирок Тимошенко про ув'язнення на 7 років та виплату 1,5 млрд грн компанії Нафтогаз за завдання фінансових збитків.

Вирок викликав широкий міжнародний резонанс, світові політики підтримували позицію про політичні мотиви ув'язнення опозиційного лідера. Незважаючи на резонанс, у 2011 Юлію Тимошенко було поміщено до Качанівської колонії №54 для відбування покарання.

Після трагічних подій у центрі Києва 18-20 лютого 2014 року і втечі президента Януковича, Верховна Рада України ухвалила постанову "Про виконання міжнародних зобов'язань України щодо звільнення Тимошенко Ю.В.". 22 лютого 2014 року Юлія Тимошенко з'явилася на сцені Майдану Незалежності, виступивши перед активістами. 14 квітня 2014 року Вищий суд України закрив "газову справу" Тимошенко через відсутність складу злочину.

В результаті президентських виборів 2014 року посіла 2-е місце серед усіх кандидатів із результатом 13,13%.

За результатами позачергових виборів Верховної Ради у жовтні 2014 року очолювана Юлією Тимошенко партія Батьківщина потрапила до українського парламенту, показавши результат 5,68%.

25 січня 2019 року ЦВК зареєструвала Тимошенко кандидатом у президенти України на виборах 2019 року. Юлія Тимошенко посіла 3 місце на президентських виборах 2019 року та не пройшла у другий тур.

На позачергових парламентських виборах 2019 року Юлія Тимошенко оголосила виборчий список партії Батьківщина. На виборах партія Батьківщина отримала у Верховній Раді України IX скликання 24 депутатські місця за партійними списками, партія набрала 8,18% голосів виборців. 29 серпня 2019 року Юлію Тимошенко було обрано головою фракції Батьківщина в парламенті IX скликання. Член комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Сім'я. Чоловік Юлії Тимошенко – Олександр – бізнесмен. Був захисником Юлії під час судового процесу проти неї у 2011 році. На початку 2012 року отримав притулок у Чехії. Після звільнення дружини із ув'язнення повернувся до України.

Донька Євгенія – випускниця Лондонської школи економіки (за спеціальностями політика та філософія). Була захисником матері під час судового процесу у 2011 році протягом двох з половиною років перебування Юлії Тимошенко в ув'язненні, Євгенія проводила активну кампанію для її звільнення. З 2005 по 2012 була одружена з британським рок-музикантом Шоном Карром (1968-2018). У 2014 році Євгенія вийшла заміж за одеського бізнесмена Артура Чечоткіна. Пара виховує трьох дітей: двох синів (2019 р.н. та 2020 р.н.) та доньку Єву (2016 р.н.).

14.09.2023 р.

Свята сьогодні
Сьогодні 22 Квітня 2024г (Пн):