Блок Литвина

Блок Литвина – центристський виборчий блок, створений для участі у дострокових парламентських виборах в Україні у 2007. Складався з Народної партії України (лідер – Володимир Литвин) та партії Трудова партія України (лідер – Михайло Сирота).

Історія. Блок Литвина утворено 3 серпня 2007 року після IX з'їзду Народної партії. До блоку, крім Народної партії, яку очолює Володимир Литвин, входить Трудова партія України, лідер якої - Михайло Сирота. Пояснюючи причини блокування з "трудовиками", Володимир Литвин наголосив, що саме ця політична сила найближча йому ідейно, політично, "та й у суто людському вимірі". Своєю чергою, Михайло Сирота визнав, що партії мають спільне бачення виведення країни з політичної та економічної ситуації, що склалася.

Блок під аналогічною назвою лише з приставкою "народний" вже брав участь у парламентських виборах-2006, проте не подолав 3-відсотковий бар'єр. Тоді до його складу входили Народна партія, Українська селянська демократична партія (глава – Валерій Вощевський) та Партія Всеукраїнського об'єднання лівих Справедливість (лідер – Іван Чиж). У першу п'ятірку блоку, окрім Володимира Литвина та ще двох політиків (Валерія Смолія та Василя Маляренка), входили перший український космонавт Леонід Каденюк та народна артистка СРСР та України Софія Ротару.

Виборча кампанія Народного блоку Литвина опинилася серед найдорожчих, а його рекламні продукти подобалися українцям, згідно з опитуваннями, більше за інших. Єдиним публічним слоганом блоку було слово "Ми", спрямоване на "середнього українця" - вчителя, робітника, пенсіонера. Однак за всієї масштабності та дорожнечі кампанії блок Володимира Литвина до парламенту не пройшов. Його основним конкурентом була Соцпартія, оскільки і та, й інша політична сила значною мірою розраховували на підтримку мешканцями села. Можливо, тоді на користь СПУ зіграв той факт, що її лідер Олександр Мороз під час Помаранчевої революції підтримав Віктора Ющенка, тоді як Володимир Литвин тривалий час тримався нейтральної позиції, намагаючись бути "над ситуацією". Крім того, для багатьох ім'я голови блоку чітко асоціювалося із президентом Леонідом Кучмою.

Трудова партія, яку очолює Михайло Сирота, також брала участь у виборах-2006 - у складі Виборчого блоку партій Бориса Олійника та Михайла Сироти. Крім Трудової партії, туди входили Інформаційна Україна (глава – Андрій Колодюк) та Партія Здоров'я (глава – Михайло Салюта). Блок набрав на виборах ще менше голосів, аніж Народний блок Литвина.

Лідер блоку Володимир Литвин народився в Житомирській області в сім'ї селян. За освітою - історик. Доктор наук, член-кореспондент Національної Академії наук України, академік правових наук України, академік і віцепрезидент НАН України. За часів СРСР працював викладачем, три роки перед розвалом Союзу - лектором, консультантом, помічником секретаря ЦК КПУ. У серпні 1994-го став помічником президента Леоніда Кучми. У 1996-му очолив групу помічників і референтів Кучми, у 1999-му - Адміністрацію президента. На парламентських виборах-2002 йому довірили керівництво провладним блоком За єдину Україну! Результат блоку, який отримав потужну фінансову та адміністративну підтримку, за багатомандатним державним округом виявився доволі скромним - близько 7%. Однак за допомогою мажоритарників його вдалося підняти до 12%, і у Верховній Раді вдалося зберегти пропрезидентську більшість. Тоді ж Володимира Литвина обрали головою парламенту. У 2004-му він був удостоєний звання Героя України.

Блок Литвина став п'ятою політичною силою після Партії регіонів, БЮТ, блоку Наша Україна – Народна самооборона та КПУ, яка зуміла пройти до парламенту (3,96% голосів та 20 місць).

10.11.2007 р.