Комуністична партія України (КПУ) – колишня проросійська політична партія України в 1993-2022 роках. Позиціонувала себе правонаступницею однойменної партії радянського періоду, яка діяла на території України у 1918-1991 роках у складі Комуністичної партії Радянського Союзу.
5 липня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність Комуністичної партії України.
Ідеологія. Риторика лідера КПУ завжди була проросійською та агресивною стосовно Заходу в цілому та Америки зокрема. Петро Симоненко регулярно висловлює рішучі протести проти приєднання України до НАТО, руху до ЄС, виступає за тісніші контакти з Росією. Економічна доктрина КПУ базується на державному дотуванні майже всіх галузей економіки, освіти, науки, медицини.
Історія партії. Комуністична партія України започаткована 19 червня 1993 року на з'їзді в Донецьку, наступниця входила до складу КПРС Компартії України. Тоді ж на I з'їзді в Донецьку першим секретарем ЦК КПУ обрано Петра Симоненка.
КПУ вже незабаром після реабілітації почала позиціонувати себе як жорстко опозиційна, антиолігархічна сила. Водночас від акції протесту "Україна без Кучми", яку проводила у 2000-2001 роках права опозиція та Соцпартія, комуністи відмежувалися. Вони провели свою "акцію протесту лівих сил", причому у низці заяв зазначалося, що це робиться з метою "відмежуватися від відкритого націонал-фашизму" та "представників вкрай правих ультрарадикальних національних сил, які вже призвели до злиднів та голоду український народ".
Керівництво КПУ виступало за оголошення імпічменту президенту Леоніду Кучмі, прийняття поправок до Конституції щодо обмеження повноважень глави держави. Однак саме депутати-комуністи фактично зірвали у Верховній раді голосування щодо усунення з посади генпрокурора Михайла Потебенька, який "стояв на варті" президентського спокою під час "касетного скандалу". А пізніше ексгенпрокурор влаштувався у фракції КПУ у парламенті.
Рік у рік популярність Компартії серед виборців падала. Якщо 1998 року вона в парламенті отримала 128 місць із 450, то 2002-го - вдвічі менше. На парламентських виборах-2006 КПУ взяла лише 21 мандат. На думку експертів, втрати довіри до Компартії сприяли як загальне падіння популярності комуністичної ідеології, так і політика керівництва офіційно опозиційної партії, яка часто йшла у розріз із деклараціями опозиційного змісту. Невипадково частина електорату КПУ свого часу віддала перевагу Соцпартії.
Лідер українських комуністів кілька разів брав участь у виборах президента України. У 1999-му пройшов у другий тур, але програв чинному президенту Леоніду Кучмі. У 2004-му позиції Петра Симоненка ще більше послабилися, і він "відсіявся" ще за результатами першого туру. Під час другого виступав із лютою критикою опозиціонера Віктора Ющенка, підігруючи "наступнику" Кучми - прем'єр-міністру Віктору Януковичу.
Після приходу до влади Віктора Ющенка Петро Симоненко зробив цілу низку заяв про те, що в Україні пост президента дискредитував себе, і його треба усунути. Водночас лідер КПУ відстоював ідею імпічменту президенту Ющенку, хоча для цього у країні немає відповідної законодавчої бази.
Після парламентських виборів-2006 року фракція Компартії в парламенті приєдналася до соціалістів та фракції Партії регіонів, склавши так звану антикризову коаліцію. Проіснувала вона недовго: через масові "втечі" депутатів із фракцій БЮТ та Нашої України Віктор Ющенко ініціював припинення повноважень Верховної Ради V скликання та дострокові парламентські вибори, чим викликав нову хвилю різких заяв Петра Симоненка на свою адресу.
Попри постійне зниження частки електорату, який справно голосує за КПУ, Петро Симоненко вів свою партію на вибори-2007 самостійно, не блокуючись з іншими політичними силами.
На позачергових парламентських виборах 2007 року партія отримала 5,39% голосів, що дозволило отримати 27 місць у Верховній Раді. Перша п'ятірка виборчого списку мала такий вигляд:
1. Симоненко Петро Миколайович (КПУ)
2. Волинець Євген Валерійович (КПУ)
3. Перестенки Марина Володимирівна (КПУ)
4. Герасимов Іван Олександрович (КПУ)
5. Гайдаєв Юрій Олександрович (безпартійний)
11 березня 2010 року партія увійшла до правлячої коаліції "Стабільність та реформи".
27 квітня 2010 року всім складом голосувала за ратифікацію угоди Януковича - Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 року.
На парламентських виборах у 2012 році партія отримала 13,18% голосів виборців, але не виграла в жодному одномандатному окрузі, і отримала у Верховній Раді 32 місця.
16 січня 2014 року комуністи у повному складі підтримали введення "законів про диктатуру", а 28 січня не голосували за їх скасування. 20 лютого фракція Компартії стала єдиною серед парламентських фракцій, яка не дала жодного голосу за "Постанову про засудження застосування насильства", натомість уже 22 лютого підтримала ухвалу про самоусунення Януковича від виконання конституційних повноважень.
На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року Комуністична партія України посіла восьме місце за кількістю голосів виборців (611923 голоси - 3,88%) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єра, вперше не пройшла в український парламент.
8 липня 2014 р. Міністерство юстиції звернулося до Окружного адміністративного суду Києва з метою заборони діяльності Комуністичної партії.
24 липня 2014 року під час засідання ВРУ Олександр Турчинов оголосив про розпуск фракції Компартії у Верховній Раді VII скликання. Зазначивши, що ця фракція нараховує менш як 23 депутатів, згідно з регламентом дозволяє її розпуску. Також одразу після оголошення про розпуск фракції КПУ Окружний адміністративний суд Києва розпочав розгляд позову Міністерства юстиції про заборону Компартії України.
16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва завершив розгляд справи за позовом Міністерства юстиції до КПУ про заборону її діяльності. Суд задовольнив позов Міністерства юстиції у повному обсязі, заборонивши діяльність Комуністичної партії України.
У 2015-2021 роках Комуністична партія неодноразово подавала апеляційні скарги.
5 липня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність Комуністичної партії України та наказав передати всі активи партії та її осередків у власність держави.
05.07.2022 р.
Окупована Запорізька АЕС на межі блекауту через обстріл РФ вдруге за тиждень Новини 09:18
У Дніпрі внаслідок російської атаки пошкоджено центр реабілітації людей з інвалідністю Новини 08:45
Адміністрація Байдена хоче списати понад $4 млрд боргу України Новини 07:05
Умєрова запитали про можливий удар Storm Shadow по РФ. Каже: Ми здатні й можемо відповісти Новини 06:18
Україна та Естонія підписали оборонний меморандум: що в ньому Новини вчора о 23:47