Мусій Олег

Олег Степанович Мусій – лікар, організатор медичної служби на Євромайдані; міністр охорони здоров'я України (лютий – жовтень 2014 р.); народний депутат України VIII скликання.

Місце народження. Освіта. Народився у селі Переспа, Сокальського району, Львівської області, у сім'ї службовців. 1988 року закінчив Київський медичний інститут ім. А. А. Богомольця за спеціальністю "анестезіологія та реаніматологія". Під час навчання активно займався науковою працею.

Проходив навчання у Польщі, США, Фінляндії, Австрії, Німеччині.

2008 року після закінчення спеціалізації в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика отримав другу лікарську спеціальність "організація та управління охороною здоров'я". У 2009 році Олег Мусій отримав найвищу кваліфікаційну категорію за цією ж спеціальністю.

Кар'єра. З 1983 року та до закінчення навчання у 1988 році Олег Мусій був членом правління Студентського наукового товариства ім. А. А. Киселя.

У 1987-1988 рр., навчаючись, працював медбратом у відділенні реанімації Київської клінічної лікарні №25.

З серпня 1988 року, працюючи у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії, пройшов інтернатуру з анестезіології-реаніматології на відповідній кафедрі Київського медінституту.

До травня 1992 року Олег Мусій працював лікарем-анестезіологом-реаніматологом відділення відновного лікування НДІ нейрохірургії.

1992-1994 рр. – лікар дитячої юнацької спортивної школи Нивки футбольного клубу "Динамо-Київ".

1995-1996 рр. - заступник директора з медичних питань спільного підприємства Адоліс.

1997-2001 рр. – директор спільного підприємства Віола.

2001-2013 рр. - голова Київського лікарського товариства.

Один із засновників Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ). З 1990 по 2001 роки – голова ЖК ВУЛТ, з 2001 року – член правління ВУЛТ, а з травня 2007 року – президент Всеукраїнського лікарського товариства.

З 2000 року Олега Мусія обрано до правління Всесвітньої федерації українських лікарських товариств, а з 2004 року є віцепрезидентом цієї організації.

З грудня 2005 року – член Вищої медичної ради МОЗ України.

З травня 2005 року до 28 лютого 2014 року – голова Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я України. Обирався на цю посаду чотири рази поспіль.

З 2006 року – віцепрезидент Української медико-правової асоціації.

З березня 2008 року до січня 2011 року та з листопада 2012 року - член колегії Міністерства охорони здоров'я України.

У 2009 році – один з авторів та ініціаторів прийняття Етичного Кодексу лікаря України.

У 2010 році Олега Мусія обрано в правління міжнародної лікарської організації - Південно-східний європейський лікарський форум (Southeast European Medical Forum, SEEMF, Bulgaria), а з вересня 2012 року віцепрезидент SEEMF.

З лютого 2013 року до лютого 2014 року - помічник-консультант народного депутата України.

Під час подій Єворомайдану входив до Медичної сотні Євромайдану та був координатором медичного штабу.

27 лютого 2014 року Олега Мусія призначено на посаду міністра охорони здоров'я України в уряді Арсенія Яценюка.

1 жовтня 2014 року Кабінет міністрів усунув Олега Мусія від виконання обов'язків міністра охорони здоров'я та призначив виконувачем обов'язків міністра заступника міністра охорони здоров'я-керівника апарату Василя Лазоришинця.

На парламентських виборах у жовтні 2014 року переміг у голосуванні щодо мажоритарного округу № 124 у Львівській області, у парламенті приєднався до фракції Блок Петра Порошенка. Був заступником голови комітету з питань охорони здоров'я.

З липня 2015 по 2019 – член політради партії Народний контроль, яку очолює Дмитро Добродомов.

31 серпня 2015 року Мусій заявив про вихід із фракції Блоку Петра Порошенка у Раді. 18 лютого 2016 року залишив парламентську коаліцію разом із двома членами міжфракційного об'єднання Народний контроль.

Наукова діяльність. Автор чотирьох та редактор семи медичних книг, автор понад 40 наукових та науково-публіцистичних статей.

Сім'я. Дружина Наталія – фінансист. Дві доньки – Тетяна та Христина.

05.04.2024 р.