Папієв Михайло

Михайло Миколайович Папієв – народний депутат Верховної Ради IX скликання від забороненої партії Опозиційна платформа – За життя.

Місце народження. Освіта. Уродженець Запоріжжя. Школу закінчив у Чернівцях, у 1984 році там же отримав диплом Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича (за фахом фізик, викладач). Кандидат економічних наук.

Кар'єра. Трудову діяльність Папієв розпочав 1980-го (ще у студентські роки) збирачем напівпровідникових приладів спеціального конструкторсько-технологічного бюро Фонон при Чернівецькому держуніверситеті. Після закінчення вишу з розподілу потрапив на чернівецьке виробниче об'єднання Електронмаш на посаду інженера-метролога. Через два роки молодого фахівця призначили представником дітища горбачовської перебудови – "держприйняття" продукції.

У 1990-1997 pp. був головою кооперативу Альянс, директором МПО Альянс, гендиректором виробничого об'єднання Альянс Асоціації з виробництва легкових та спеціалізованих автомобілів "Таврія".

З квітня до серпня 1997-го працював гендиректором науково-виробничого підприємства Полімермаш, з якого пішов у заступники голови Чернівецької облдержадміністрації.

У 2000-2002 роках працював секретарем Чернівецького обласного комітету Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

У 2002-му за списком СДПУ(о) пройшов до парламенту IV скликання. У листопаді того ж року призначений міністром праці та соціальної політики України у першому уряді Віктора Януковича. Залишив пост у лютому 2005 року внаслідок зміни влади на хвилі Помаранчевої революції. За словами самого Папієва, після відставки йому неодноразово довелося давати свідчення співробітникам прокуратури та МВС у рамках розслідування низки кримінальних справ, фігурантами яких стали десятки високопоставлених представників "поваленої" влади. Втім, жодне з розслідувань суттєво життя ексміністрові не ускладнило.

До серпня 2006 року Папієв був головою координаційної ради громадської організації Всеукраїнської соціальної ради. Брав активну участь у парламентських виборах-2006 у складі опозиційного блоку НЕ ТАК!, кістяком якого виступала СДПУ(о). Виборчу кампанію ця політсила будувала на антинатівській риториці та жорсткій, часто огульній критиці помаранчевих опонентів із Нашої України та Блоку Юлії Тимошенко. Прохідний бар'єр НЕ ТАК! на чолі із першим президентом України Леонідом Кравчуком подолати не зміг. Проте кільком лідерам об'єднаних есдеків пощастило. У серпні 2006-го Папієв отримав портфель знову ж таки голови Мінпраці у другому уряді Януковича. А його колега, 1-й заступник голови СДПУ(о) Нестор Шуфрич очолив Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Наприкінці 2007-го внаслідок дострокових парламентських виборів у Верховній Раді було створено нову коаліцію, потім сформовано новий уряд на чолі з Юлією Тимошенко та Папієв втратив міністерський портфель. Натомість він отримав депутатський мандат за списком Партії регіонів.

Після того, як Янукович у 2010 році виграв чергові президентські вибори, обійняв посаду голови Чернівецької державної обласної адміністрації.

7 березня 2014 року указом в.о. президента України Олександра Турчинова був звільнений з посади голови Чернівецької ОДА. 15 березня на його місце призначено Михайла Романіва.

26 жовтня 2014 року обраний нардепом ВРУ VIII скликання під 22 номером виборчого списку Опозиційного блоку. Голова підкомітету з питань депутатської етики Комітету ВРУ з питань Регламенту та організації роботи.

На парламентських виборах 2019 року обраний народним депутатом Верховної Ради IX скликання від партії Опозиційна платформа – За життя, № 13 у списку.

З 21 квітня 2022 року входить до депутатської групи Платформа за життя та мир (ПЗЖМ) у Верховній Раді України IX скликання, створеної з колишніх членів ОПЗЖ. 

Сім'я. Одружений.

30.09.2024 р.