Стельмах Володимир

Володимир Семенович Стельмах – український банкір, економіст, голова Національного банку України (2000-2003, 2004-2010), виконуючий обов'язки голови НБУ (1999-2000). Кандидат економічних наук, доктор економіки та менеджменту, заслужений економіст України (1996). Герой України (2007).

Місце народження. Освіта. Уродженець селища Олександрівка Сумської області у 1967 році закінчив Київський інститут народного господарства. У 1979-му - спецфакультет з підготовки керівних кадрів у галузі валютних операцій, міжнародного кредиту та міжнародних розрахунків при Московському фінансовому інституті. Кандидат економічних наук.

Кар'єра. Трудову біографію Стельмах розпочав у 1962 році кредитним інспектором відділення Держбанку СРСР у райцентрі Ромни на Сумщині. До 1969 року дослужився до начальника відділу кредитування промисловості та місцевого господарства Сумської обласної контори Держбанку.

З червня 1969-го він працює у правлінні (головному офісі) Держбанку СРСР у Москві: начальником відділу в управлінні кредитування машинобудівної промисловості, начальником відділу довгострокового кредитування колгоспів, начальником кредитно-планового відділу.

У 1979-1981 pp. - заступник начальника управління іноземних банківських кредитів Банку зовнішньої торгівлі СРСР у Москві.

У 1981-1986 pp. Стельмах перебуває у довгостроковому закордонному відрядженні на Кубі у ролі радника міністра – президента Національного банку Куби.

Після повернення Радянський Союз знову працює у Москві: спочатку заступником начальника управління кредитування зовнішньоекономічних зв'язків Банку зовнішньої торгівлі, потім заступник начальника різних управлінь Держбанку. Московський етап кар'єри Стельмах закінчив у 1992 році на посаді першого заступника начальника управління методології кредитно-розрахункових відносин Держбанку СРСР.

1992-1993 рр. – член правління, начальник головного управління методології банківських технологій Національного банку України (НБУ). 1993-1999 рр. - перший заступник голови НБУ Віктора Ющенка. Після призначення Ющенка прем'єр-міністром у 1999-2000 роках Стельмах виконує обов'язки голови НБУ. З січня 2000 по січень 2003 р. – голова Нацбанку.

У 2003-2004 роках Стельмах - голова наглядової ради акціонерного банку Брокбізнесбанк.

16 грудня 2004 року вдруге стає головою Нацбанку України. Формально змінив на цій посаді Сергія Тігіпка, який другу половину 2004-го займався просуванням прем'єра Віктора Януковича в президенти України як керівник його виборчого штабу. Фактично ж на той час Нацбанком керував Арсеній Яценюк.

Восени 2007-го на дострокових парламентських виборах Стельмах проходить у Верховну Раду за №28 списку пропрезидентського блоку Наша Україна – Народна самооборона. Стельмах відмовився від депутатського мандата на користь крісла голови Національного банку України.

23 грудня 2010 року Верховна Рада звільнила Стельмаха. Президент вніс відповідне подання до ВР у зв'язку із досягненням головою Нацбанку пенсійного віку. Того ж дня його було призначено позаштатним радником президента Віктора Януковича.

24 лютого 2014 року Стельмаха звільнено з посади радника глави держави указом в.о. президента України Олександра Турчинова.

З 30 квітня 2015 року по грудень 2016 року - голова Наглядової ради ПАТ КБ "ПриватБанк".

Регалії. Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого II (2010), III (2006), IV (2001) та V (1999) ступенів. Заслужений економіст України (1996).

Сім'я. Одружений другим шлюбом. Від першого шлюбу є дочка, живе в Москві. Друга дружина - медичний працівник, спільних дітей немає, пасинок - Ігор Луценко, ексдепутат, журналіст.

03.01.2024 р.